Автор: Ansme

Опубліковано від — Залишити коментар

«е-Рибальство». Порядок функціонування електронної системи.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування електронної системи «е-Рибальство»

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства —
«е-Рибальство». Про це повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Система «е-Рибальство» створена з метою підвищення прозорості та ефективності управління рибною галуззю, а також для підтримки сталого розвитку рибного господарства України. Впровадження електронної платформи стало ключовим кроком у цифровізації галузі, забезпечуючи повний контроль і моніторинг усіх процедур, пов’язаних із рибальством.

Основні переваги для бізнесу та держави

  • Прискорене оформлення документів: час видачі дозволів скорочується з 30 до 2 робочих днів, що значно підвищує оперативність роботи підприємств.
  • Зниження бюрократії та корупційних ризиків: автоматизація процесів дозволяє мінімізувати людський фактор і можливість зловживань.
  • Доступ до актуальної інформації: підприємства отримують повний спектр даних щодо ресурсів, регулювання та норм, що сприяє більш точному і раціональному плануванню виробничої діяльності.
  • Економія на документообігу: за оцінками, впровадження системи дозволить заощадити близько 150 млн грн щороку на паперовій роботі та адміністративних витратах.

Економічний вплив

За рахунок детінізації ринку і контролю над нелегальним виловом система сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету на суму від 15 до 150 млн грн щорічно. Крім того, за рахунок виведення із тіні рибного бізнесу прогнозується зростання ВВП України до 500 млн грн на рік.

Технічні особливості та правова база

«е-Рибальство» — це загальнодержавна електронна система, що забезпечує централізоване управління і моніторинг у сфері рибного господарства. Вона відповідає вимогам Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що передбачає комплексне регулювання галузі.

Адміністрування і ведення системи покладено на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (Держрибагентство), яке також виконує роль власника платформи. Завдяки цьому забезпечується єдина точка відповідальності та координації галузі на національному рівні.

Цей документ є важливим кроком до цифрової трансформації українського рибного господарства, підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку та сприяння екологічній сталості водних ресурсів.

Опубліковано від — Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.

🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.

♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.

🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».

Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.

📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

Діапазон цін: від 5,13 € до 137,50 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Велика біла акула (Carcharodon carcharias) у своїй природній екосистемі.

Велика біла акула (Carcharodon carcharias) у своїй природній екосистемі: біологічні особливості, поведінка та екологічне значення

Анотація

Велика біла акула (Carcharodon carcharias), один із найбільш вивчених, але водночас найменш зрозумілих морських хижаків, є ключовим видом у морських екосистемах помірного та субтропічного поясу. У статті розглянуто її екологічну роль, фізіологічні та поведінкові адаптації, особливості середовища існування, а також сучасні загрози, що стоять перед популяціями великої білої акули у світовому океані.

1. Вступ

Велика біла акула — це надзвичайно ефективний морський хижак, що займає вершину трофічної піраміди. Попри популяризацію цього виду у масовій культурі, його реальна екологічна роль у природних екосистемах значно складніша та глибша, ніж загальновідомий стереотип про «людожера».

2. Ареал і середовище існування

Carcharodon carcharias зустрічається в помірних та субтропічних водах усіх океанів. Найвища щільність популяції спостерігається біля узбереж Австралії, Південної Африки, Каліфорнії та Нової Зеландії. Велика біла акула переважно мешкає у прибережних водах із розвиненою екосистемою: континентальні шельфи, скелясті рифи, міграційні маршрути морських ссавців.

У літній період акули можуть заходити в більш прохолодні широти, а взимку — мігрують у тепліші води. Відомі випадки трансоокеанських міграцій на понад 10 000 км, що свідчить про високу мобільність та складну просторову екологію виду.

3. Морфологія та фізіологія

Дорослі особини можуть досягати 6 м у довжину та важити понад 2 тонни. Їх тіло гідродинамічно оптимізоване для тривалого пересування на великі відстані, а надзвичайно потужні щелепи здатні розривати здобич великого розміру. Зуби, розташовані в кілька рядів, постійно оновлюються протягом життя акули.

Унікальною особливістю великої білої акули є здатність зберігати внутрішню температуру тіла вищою за температуру навколишнього середовища, що забезпечує ефективність у прохолодних водах.

4. Харчування і поведінка

Велика біла акула є опортуністичним хижаком. У молодому віці вона харчується рибою та кальмарами, а з віком переходить на більшу здобич: тюленів, морських левів, дельфінів, навіть китів.

Вид проявляє складну мисливську поведінку — використовує укриття, дотримується стратегії раптової атаки знизу, демонструє здатність до навчання. Також спостерігалася «розвідка» об’єктів, зокрема з елементами соціальної поведінки, хоча вид вважається поодиноким.

5. Екологічне значення

Як верхівковий хижак, C. carcharias контролює популяції травоїдних та середньорівневих хижаків, що забезпечує баланс у морських екосистемах. Вид впливає на поведінку морських ссавців, змінюючи їх маршрути та місця харчування. Таким чином, велика біла акула має непряму роль у збереженні морських луків та коралових рифів.

6. Загрози і охорона

Головні загрози: надмірний вилов (як цілеспрямований, так і випадковий при промислі тунця), деградація середовища існування, зміни клімату та зниження чисельності видів-жертв. Попри захист у багатьох країнах, велика біла акула залишається вразливою за класифікацією МСОП (IUCN Red List – Vulnerable).

Окремі популяції, наприклад у Середземному морі, перебувають під критичною загрозою зникнення. Ефективна охорона вимагає міжнародного співробітництва, посиленого моніторингу, заборони торгівлі плавниками та більшої наукової обізнаності.

7. Висновки

Велика біла акула — життєво важливий компонент океанічних екосистем. Її захист не лише етичне зобов’язання людства, але й необхідна умова для стабільності біологічного різноманіття морських середовищ. Подальші наукові дослідження, зокрема із застосуванням супутникового моніторингу, генетики та поведінкової екології, є ключовими для розробки ефективних стратегій збереження.

🔍 Ключові слова:
Carcharodon carcharias, верхівковий хижак, морська екологія, охорона акул, біорізноманіття, МСОП, поведінкова екологія.

Опубліковано від — Залишити коментар

Тріска з соусом голландез: класика французької елегантності

тріска

Час приготування: 30–35 хв
Порції: 4
Кухня: французька з морським акцентом

Інгредієнти:

  • Філе тріски без шкіри — 500 г
  • Масло вершкове — 100 г
  • Яйця курячі — 4 шт. (жовтки)
  • Лимон — 1 шт.
  • Оливкова олія — 1 ст. ложка
  • Петрушка — кілька гілочок
  • Тім’ян — 2–3 гілочки
  • Цукор — дрібка
  • Сіль — за смаком

Спосіб приготування:

  1. Підготовка риби:
    Розморозьте філе тріски, промийте його, обсушіть паперовими рушниками та злегка посоліть. Наріжте на порційні шматки.
  2. Соус голландез:
    Відокремте жовтки від білків (білки в цьому рецепті не використовуються). Збийте жовтки з 4 ст. ложками води, додайте 1 ч. ложку свіжовичавленого лимонного соку, дрібку солі та цукру.
    Поставте миску з сумішшю на водяну баню та постійно збивайте вінчиком до загустіння. Зніміть з вогню, поступово введіть шматочки вершкового масла, продовжуючи перемішувати до однорідної кремової текстури.
  3. Запікання риби:
    Застеліть деко пергаментом, викладіть шматочки тріски, злегка скропіть оливковою олією, посипте листочками тім’яну та додайте кілька тонких скибочок лимона.
    Запікайте в розігрітій до 190 °C духовці приблизно 15 хвилин — до готовності.
  4. Подача:
    Готову рибу викладіть на тарілки, щедро полийте теплим соусом голландез і посипте свіжою подрібненою петрушкою. Подавайте одразу.

💡 Порада від редакції:
Ця страва чудово смакує з овочевим гарніром або картопляним пюре з оливковою олією. Соус голландез також ідеально поєднується зі спаржею.


Рекомендації для кулінарних експериментів

Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія:

Опубліковано від — Залишити коментар

Сендвіч з тунцем та соусом чіпотле

recepty

Сендвіч з тунцем та соусом чіпотле: швидко, просто, смачно

Час підготовки: 5 хвилин
Час приготування: 8 хвилин
Кількість порцій: 2

Інгредієнти:

  • 1 банка тунця (142 г)
  • 42 грами соусу чіпотле
  • 4 скибочки хліба
  • 2 скибочки сиру з перцем

Спосіб приготування:

  1. У невеликій мисці змішайте тунець і соус чіпотле до однорідної маси.
  2. Нанесіть половину суміші на одну скибочку хліба, накрийте іншою. Повторіть з рештою інгредієнтів.
  3. Викладіть зверху сир з перцем і сформуйте сендвічі.
  4. Помістіть сендвічі у кошик мультипічі . Обсмажуйте без попереднього розігріву.
  5. Увімкніть режим, встановіть температуру на 188°C та таймер на 8 хвилин.
  6. Після закінчення часу обережно дістаньте сендвічі.
  7. Розріжте навпіл по діагоналі та подавайте гарячими.

💡 Порада від редакції:
Такий сендвіч чудово поєднується з маринованими огірочками або салатом із листової зелені. Ідеальний варіант для сніданку чи швидкого ланчу!

Рекомендації для кулінарних експериментів

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

Діапазон цін: від 5,13 € до 137,50 €
Категорія:
Опубліковано від

Світові ринки риби високої цінності: економічне та екологічне значення.

Рекорд аукціону блакитного тунця в Японії.

Резонансною подією для світового рибного ринку на початку 2026 року став новорічний аукціон на рибному ринку Тоєсу в Токіо, де один екземпляр блакитного тунця (Thunnus thynnus) був проданий за рекордну суму — близько 3,2 млн доларів США.

Подібні події мають не лише символічне, але й практичне значення для глобальної економіки рибного господарства.

Блакитний тунець є одним із найбільш комерційно цінних видів морських біоресурсів у світі, особливо в Японії, де він відіграє ключову роль у культурі споживання морепродуктів та ресторанному бізнесі.

Рекордні ціни на аукціонах свідчать про стабільний попит на продукцію преміум-класу, незважаючи на зростання витрат на вилов, транспортування та дотримання екологічних стандартів.

Водночас такі аукціони актуалізують питання сталого управління запасами тунця. Історично блакитний тунець перебував під загрозою перелову, що змусило міжнародні організації запровадити жорсткі квоти та систему моніторингу. Висока ринкова вартість цього виду створює як економічні стимули для легального промислу, так і ризики нелегального вилову.

Для України досвід Японії є показовим у контексті формування ринку рибної продукції з високою доданою вартістю, розвитку аукціонних механізмів та поєднання ринкових інструментів із жорстким державним і міжнародним контролем за станом водних біоресурсів.

Associated Press – New Year tuna auction at Toyosu Market

Стейк форелі

Стейк форелі

10,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Держрибагентство активізує діалог із громадськістю

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.

🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

  • Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
    Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
  • Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
    Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
  • Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
    Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
  • Необхідність оновлення законодавства:
    Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.

📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

  • адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
  • створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
  • стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
  • популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.

📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».

Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами

Світова угода про захист біорізноманіття відкритого моря офіційно ратифікована: новий етап глобального управління океанами

Марокко стало 60-ю країною, яка ратифікувала Договір ООН про захист біорізноманіття в міжнародних водах, забезпечивши його набуття чинності в 2026 році.

У вересні 2025 року міжнародна спільнота досягла історичної віхи в сфері охорони морських екосистем: 60-а ратифікація, здійснена Королівством Марокко, забезпечила офіційне набуття чинності так званого “Договору про відкриті моря” (High Seas Treaty). Цей документ спрямований на збереження морського біорізноманіття за межами національних юрисдикцій, тобто в міжнародних водах, які охоплюють понад 60% Світового океану.

Договір є першим юридично обов’язковим документом, який створює інструментарій для створення морських охоронних територій (MPAs) у відкритому морі, а також регулює доступ до морських генетичних ресурсів, розподіл вигод, проведення оцінок впливу на довкілля, та посилює міжнародну наукову співпрацю.

«Це серйозний прорив у зусиллях людства щодо збереження океанічної природи. Вперше ми маємо чіткий правовий механізм для управління понад половиною площі світового океану», — зазначила представниця ООН з морських питань.

Що передбачає Договір: ключові положення

  • Створення захищених зон у відкритому морі — з метою збереження ключових морських екосистем та видів.
  • Обов’язкові оцінки впливу на довкілля для будь-якої діяльності, яка планується в міжнародних водах.
  • Регулювання доступу до генетичних морських ресурсів — включно з питаннями справедливого розподілу вигод від їхнього комерційного використання.
  • Передача технологій та сприяння участі країн, що розвиваються, у дослідженнях і використанні ресурсів відкритого моря.

Україна і новий режим управління океанами

Хоча Україна не має безпосереднього доступу до відкритих морів, участь у глобальних природоохоронних ініціативах такого рівня має стратегічне значення:

  • Забезпечення екологічної дипломатії як інструменту міжнародної репутації.
  • Доступ до спільних дослідницьких програм та технологій у сфері біорізноманіття.
  • Захист світової продовольчої безпеки через збереження рибних запасів.

Набуття чинності Договору очікується в 2026 році, після чого буде сформований спеціальний міжурядовий орган з нагляду за його виконанням.

Довідка: Робота над документом тривала понад 15 років, а фінальний текст був погоджений у березні 2023 року під егідою ООН. За оцінками екологів, лише 1% відкритого моря нині має охоронний статус, і саме цей договір покликаний змінити ситуацію.

Редакція порталу заохочує наукову спільноту України уважно слідкувати за імплементацією договору та потенційною участю в дослідницьких консорціумах, які виникнуть у межах нової глобальної системи управління океанами.

Опубліковано від

Голом’янки Байкалу: біологія, екологія та прояви канібалізму

Анотація

Голом’янки (Comephorus spp.) — унікальні представники родини Cottidae, ендемічні для озера Байкал. Вони є ключовими компонентами пелагічної екосистеми водойми та відіграють важливу роль у харчових ланцюгах. Однією з найцікавіших біологічних особливостей голом’янок є прояв канібалізму — поїдання особинами власного виду молоді або ембріонів. У статті розглядається морфологія, фізіологія, стратегія розмноження голом’янок, а також феномен канібалізму як адаптивна реакція в умовах високої щільності популяції та обмежених ресурсів.

Вступ

Голом’янки є найчисленнішими рибами озера Байкал. Вони представлені двома видами: велика голом’янка (Comephorus baikalensis) та мала голом’янка (Comephorus dybowskii). Обидва види характеризуються пелагічним способом життя, живородністю, високим вмістом жиру (до 40% маси тіла) та відсутністю плавального міхура. Їхня роль у трофічних мережах є надзвичайно важливою, оскільки вони становлять основний корм для нерпи (байкальської тюлені) та інших хижих видів.

Морфологічні та фізіологічні особливості

Голом’янки мають напівпрозоре тіло, позбавлене луски, та добре розвинену бічну лінію. Вони досягають довжини від 12 до 21 см залежно від виду. Завдяки високому вмісту ліпідів, риба здатна тривалий час перебувати в товщі води без великих енерговитрат. Це важливо для виживання у холодних (до +3–4 °C) водах Байкалу на глибинах до 1 500 м.

Розмноження та живородність

На відміну від більшості риб, голом’янки є живородними: запліднення відбувається внутрішньо, і самка виношує до 2 000 ембріонів. Народження мальків відбувається в товщі води, що забезпечує їм кращі шанси на виживання. Після розмноження більшість самок гине — це явище відоме як семелпарія (одноразове розмноження за життя).

Прояви канібалізму

Канібалізм у голом’янок є добре задокументованим явищем. Зазвичай він спостерігається у таких формах:

  • Інтраутеринний канібалізм — ембріони в тілі самки можуть поїдати один одного.
  • Післяродовий канібалізм — дорослі особини поїдають щойно народжених мальків, включаючи власне потомство.

Це адаптивна поведінка, яка дозволяє контролювати щільність популяції та забезпечити виживання дорослих особин в умовах нестачі корму. Крім того, при високій щільності ембріонів у матці відбувається їх природний відбір на користь найрозвиненіших.

Екологічна роль і загрози

Голом’янки становлять до 70% загальної біомаси риб у Байкалі, є головним джерелом їжі для нерпи, а також впливають на структуру зоопланктону, яким живляться. Їхня чисельність піддається сезонним і багаторічним коливанням, що залежить від температури води, кількості доступного зоопланктону та забруднення водойми.

Головною загрозою для голом’янок є кліматичні зміни та антропогенне забруднення, що можуть впливати на температуру і хімічний склад води Байкалу, змінюючи умови їх існування.

Висновки

Голом’янки є унікальним прикладом адаптації до холодного пелагічного середовища. Їхня біологія, включно з живородністю та канібалізмом, ілюструє складні еволюційні стратегії виживання в умовах обмежених ресурсів. Подальше вивчення цього виду є важливим як для розуміння екосистеми Байкалу, так і для загальної іхтіології та екології.

Джерела

  1. Kozhov, M.M. (1963). Lake Baikal and Its Life. W. Junk Publishers.
  2. Sideleva, V.G. (2003). The endemic fishes of Lake Baikal. Backhuys Publishers.
  3. Weiss, R.F., & Price, B.A. (1980). “Biological aspects of Comephoridae reproduction”. Limnology and Oceanography, 25(1), 136–144.
  4. Петрыашев, В.В. (2001). “Голомянки Байкала: экологическая роль и стратегия выживания”. Экология, №3, с. 22–29.
  5. Bondarenko, N.A., & Bondarenko, V.A. (2009). “Cannibalism in Comephoridae: Adaptive strategy or population regulation?”. Journal of Ichthyology, 49(6), 459–465.
Опубліковано від

Екологічна катастрофа на Азові: незаконний вилов і шкода біорізноманіттю в умовах війни

Автор: Ігор К., кандидат біологічних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вступ: Азовське море як унікальна екосистема

Азовське море — це наймілкіше море світу, з винятковою продуктивністю та біологічним розмаїттям. Тут мешкає понад 70 видів риб і десятки видів безхребетних, а також водоплавні птахи та ссавці. Через поєднання прісноводного і морського середовища Азов є ключовим регіоном для нересту, нагулу й міграції рибних популяцій, зокрема таких промислово важливих видів, як тюлька, хамса, піленгас, судак, калкан азовський та креветка.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році частина акваторії Азовського моря опинилася під тимчасовою окупацією, що призвело до втрати Україною повноцінного контролю за станом природних ресурсів у регіоні.

Моніторинг шкоди: оцінка в умовах війни

Попри складну безпекову ситуацію, фахівці Азовського рибоохоронного патруля Державного агентства меліорації та рибного господарства України продовжують здійснювати дистанційний моніторинг екологічної шкоди, завданої країною-агресором водним біоресурсам Азовського моря.

Станом на 2025 рік збитки, спричинені незаконним промислом з боку РФ, оцінюються у майже 6 мільярдів гривень. Із них понад 620 мільйонів грн — це сума зафіксованих втрат лише з початку 2025 року. Незаконному вилову піддаються види, які мають високу промислову цінність та екологічну вразливість, зокрема калкан азовський (Scophthalmus maeoticus), хамса, піленгас (Mugil soiuy), судак (Sander lucioperca), тарань, глоса, креветки та інші.

Правовий аспект та міжнародне значення

Незаконна експлуатація водних біоресурсів на окупованих територіях суперечить не лише Кримінальному кодексу України (стаття 249 — «Незаконне зайняття рибним промислом»), але й порушує низку міжнародних договорів:

  • Конвенцію ООН з морського права (1982),
  • Конвенцію про біологічне різноманіття (1992),
  • Конвенцію Еспо (1991) щодо транскордонного впливу на довкілля.

Окрім матеріального збитку, ці дії становлять загрозу знищення цілих екосистем, відновлення яких може зайняти десятки років або виявитися незворотним.

Втрачене покоління біорізноманіття

Багато видів, які піддаються браконьєрському вилову, мають повільні темпи відтворення. Наприклад, калкан — вид з тривалим життєвим циклом і чутливістю до перелову. Безперервне вилучення таких видів у період нересту або нагулу призводить до порушення структури популяцій, зменшення генетичної різноманітності та підвищення ризику локального зникнення.

Окрім того, змінюється структура харчових ланцюгів, що впливає на всі рівні екосистеми — від безхребетних до птахів і морських ссавців.

Роль науки і міжнародної спільноти

Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що фахівці продовжують фіксувати всі факти злочинів проти довкілля та передають матеріали до правоохоронних органів. Ці дані мають стати основою не лише для кримінальних проваджень, а й для майбутніх позовів до міжнародних судових інстанцій, зокрема Міжнародного кримінального суду та спеціалізованих екологічних трибуналів.

Міжнародна підтримка та експертне співробітництво з організаціями, як-от FAO, UNEP, IUCN, дозволяє посилювати доказову базу та координувати дії для відновлення морського середовища після війни.

Висновки

Російська агресія завдала колосальної шкоди не лише економіці України, але й природним ресурсам, зокрема Азовському морю. Незаконний вилов риби та руйнування екосистеми має як матеріальні, так і незворотні екологічні наслідки. Системна документація шкоди, міжнародна правова відповідальність та подальше відновлення біоресурсів мають стати пріоритетами екологічної політики України на післявоєнний період.

Джерела:

  1. Офіційний сайт Держрибагентства України:
  2. Convention on Biological Diversity, 1992
  3. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982
  4. Piroddi, C. et al. (2015). Overfishing impacts on marine ecosystem structure and function. Ecological Modelling
  5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022