Категорія: Поточне

Гавайський університет у Маноа: нове дослідження

Нове дослідження, проведене океанографами Гавайського університету в Маноа та опубліковане в журналі Current Biology, свідчить про те, що глибоководний видобуток корисних копалин може серйозно загрожувати 30 видам акул, скатів і химер (так званих “акул-примар”), чиї ареали перетинаються із запланованими зонами видобутку. Багато з цих видів уже перебувають під загрозою зникнення, а гірничодобувна діяльність, що порушує морське дно та спричиняє утворення шлейфів осаду, може значно підвищити ризик їхнього зникнення.

Карликова акула (Euprotomicrus bispinatus) — другий за розмірами вид акул у світі — є одним із видів, чий ареал безпосередньо перетинається з потенційними зонами глибоководного видобутку.

Дослідники порівняли глобальні карти ареалів акул, скатів і химер, створені Групою спеціалістів МСОП з питань акул, із територіями, виділеними Міжнародним органом з морського дна (ISA) для розробки родовищ. Аналіз також враховував особливості розмноження кожного виду та глибини, на яких вони мешкають, для оцінки їхньої вразливості до впливу видобувної діяльності. Наприклад, багато скатів та химер відкладають ікру на морському дні, що робить їх особливо чутливими до механічних порушень з боку гірничодобувної техніки.

Серед проаналізованих видів були як добре відомі — китова акула, манти, мегаротова акула — так і малодосліджені глибоководні форми: карликова акула, “шоколадний” скат, гостроноса химера. Химери представляють унікальну групу хрящових риб, споріднених з акулами та скатами, іноді їх називають акулами-примарами.

Команда виявила, що 30 видів можуть постраждати внаслідок осадових викидів, а 25 із них — також через механічне руйнування морського дна. Зокрема, для 17 видів гірничодобувна діяльність потенційно охоплює понад половину їхнього вертикального діапазону поширення.

---

Оцінка ризиків і пропозиції для мінімізації впливу

Потенційні роботи з видобутку плануються, зокрема, у зоні Кларіон-Кліппертон — обширній абісальній рівнині, що простягається від Гавайських вод до східної частини Тихого океану. Прийняття ефективних управлінських рішень вимагає чіткого розуміння можливого впливу на морське середовище та залежні від нього спільноти.

«Акулоподібні риби є другою за рівнем загрози групою хребетних у світі, переважно через надмірний промисловий вилов», — зазначив професор океанографії SOEST та співавтор дослідження Джефф Дрейзен. — «Ураховуючи їхню вразливість, ці види повинні бути включені в обговорення екологічних ризиків, пов’язаних із глибоководним видобутком, а органи моніторингу повинні пам’ятати, що видобуток може створювати додаткове навантаження на їхні популяції».

Автори пропонують низку рекомендацій для покращення охорони вразливих видів у зонах потенційного впливу:

• впровадження програм довгострокового моніторингу;
• включення акулоподібних у процедури оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС);
• створення морських охоронюваних територій.

Ці заходи можуть бути імплементовані як в рамках регуляторних документів ISA, так і з боку підрядників при проведенні попередніх наукових досліджень.

---

Глобальні наслідки для океанських екосистем

«Багато з виявлених видів дуже мобільні та здатні долати великі відстані в океані», — зазначив Аарон Джуда, провідний автор дослідження та аспірант Школи наук про океан, Землю та технології (SOEST). — «З огляду на мобільність видів та географічну близькість Гавайських островів до районів видобутку, наслідки діяльності можуть непрямо вплинути й на екосистеми, розташовані поблизу архіпелагу».

Джуда продовжує дослідження для виявлення нових видів, ареали яких можуть перетинатися з територіями видобутку, але ще не були враховані в попередньому аналізі. Це може вказувати на ще ширший масштаб потенційної загрози з боку глибоководної видобувної діяльності для океанської фауни.

Кампанія з мертвим лососем від Boden: рекламний скандал та реакція рибної індустрії

Вступ

Сучасний маркетинг часто вдається до візуального шоку, щоб привернути увагу споживачів. Проте не кожна провокація виправдана. У жовтні 2025 року британський бренд одягу Boden опинився в центрі скандалу після запуску рекламної кампанії, у якій моделі позували з мертвими лососями на фоні сільської природи. Кампанія викликала хвилю обурення серед рибалок, захисників довкілля та громадськості. Цей випадок підняв важливі питання про етику у рекламі, сприйняття дикої та вирощеної риби, а також відповідальність брендів у часи екологічної кризи.

---

Суть події та реакція суспільства

За повідомленням видання SalmonBusiness, рекламна зйомка проходила в сільській місцевості. Моделі у светрах Fair Isle і кілтах тримали в руках мертвих лососів та рибальське спорядження. Візуально це нагадувало стильні сценки «традиційного відпочинку на природі», однак багатьох глядачів це обурило.

Зокрема, реакція британських рибалок-любителів (англерів) була надзвичайно гострою. Вони заявили, що така естетизація мертвих риб — це зневага до природи, особливо на тлі скорочення популяцій дикого лосося у річках Великобританії.

У відповідь компанія Boden принесла вибачення та видалила фото з офіційних платформ, зазначивши, що не мала наміру ображати жодну з груп і підтримує збереження природи.

---

Причини критики: аналіз контексту

1. Мода проти екології?

Використання мертвих тварин у модній фотографії завжди викликає полярні реакції. Для одних — це просто арт, для інших — об’єктивізація природи. У даному випадку, поєднання мертвої риби з модною продукцією здалося багатьом вкрай невдалим.

2. Дика чи вирощена риба — кому яка різниця?

Однією з проблем стало те, що публіка не розрізняє, звідки походить лосось на фото — це дика риба чи фермерська. Якщо це риба з супермаркету (тобто з аквакультури), чому її зображають у стилі «диких пригод»? Це викликає дисонанс і підживлює хибні уявлення про рибу як таку.

3. Ризик репутаційної шкоди для всієї галузі

Навіть якщо бренд не має прямого відношення до рибної галузі, подібні інциденти можуть вплинути на сприйняття споживачем самої ідеї споживання риби. Особливо — якщо рибу подають як «реквізит». Це формує образ: «риба — це лише об’єкт», і може знизити довіру до галузі аквакультури в цілому.

---

Уроки для брендів і рибної галузі

1. Уважність до контексту. Якщо бренд використовує візуальні образи, пов’язані з природою чи тваринами, потрібно враховувати потенційний контекст і соціальну чутливість.
2. Пояснення — ключ до розуміння. Якщо вже використовується мертва тварина — слід зазначити, звідки вона, з якою метою, в якому стані.
3. Інформування споживача. Рибна галузь має бути проактивною у донесенні інформації про етичне вирощування, сертифікацію, походження риби тощо.
4. Швидка реакція. Boden зробили правильно, що одразу видалили матеріал і публічно вибачилися. Ігнорування подібних інцидентів лише посилює негатив.

---

Висновок

Історія з рекламною кампанією Boden демонструє, наскільки важливо сьогодні для брендів враховувати екологічний та етичний контекст. Те, що ще 10 років тому могло здатися просто «артом», нині може бути розцінене як неетична або безвідповідальна комунікація. Для рибної галузі це нагадування про важливість репутації, прозорості й комунікаційної гігієни — навіть у випадках, коли негативний контекст походить ззовні.

---

Джерела:

1. The Telegraph. “Boden fashion campaign featuring dead salmon triggers backlash”
2. SalmonBusiness. “Ad campaign featuring dead salmon sparks angler backlash”
3. NASCO. North Atlantic Salmon Conservation Organization. Reports & Public Comments.
4. BBC News Archives. “Wild salmon population in UK rivers at risk” (2023).
5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture, 2022.

Автор: Руслан Ищенко, кандидат біологічних наук
Інститут гідробіології НАН України

Анотація

Хоча риби традиційно розглядаються як здобич для птахів, зафіксовано випадки, коли деякі види риб самі виступають хижаками по відношенню до пернатих. Такі міжвидові трофічні взаємодії виходять за межі звичних уявлень про роль риб у харчових ланцюгах. У цій статті розглянуто задокументовані випадки полювання риб на птахів у прісноводних та морських екосистемах, а також проаналізовано анатомо-фізіологічні й поведінкові передумови такого феномену.

Вступ

У більшості випадків у природі саме птахи є хижаками, що полюють на рибу. Однак сучасні спостереження біологів, зокрема іхтіологів та етологів, відкривають нову картину харчової взаємодії у водних екосистемах. Виявляється, що деякі риби здатні активно нападати на птахів, які пролітають або плавають поблизу поверхні води. Такі випадки хоч і рідкісні, але мають важливе екологічне значення та свідчать про надзвичайну гнучкість поведінки водних хижаків.

Риби-хижаки, що полюють на птахів
Прісноводні види

Африканський тигровий окунь (Hydrocynus vittatus)
Цей вид риби мешкає в річках південної частини Африки. Його унікальність полягає в здатності полювати на ластівок, що низько пролітають над водою. Риба вистежує птаха біля поверхні, а потім раптово вистрибує з води й хапає його просто у повітрі. У цьому їй допомагають потужні грудні плавці та надзяберний орган, що дозволяє короткочасно дихати поза водою. Поведінка була зафіксована під час польових досліджень у Національному парку Мапунгубве (ПАР, 2014 рік).

Арапайма (Arapaima gigas)
Один із найбільших прісноводних хижаків у світі, що мешкає в басейні Амазонки. Арапайма — облігатний повітряний дихальник, тому регулярно піднімається до поверхні за ковтком повітря. У цей момент вона здатна захопити й птаха, що пролітає низько над водою або сідає на її поверхню. Зважаючи на розміри аропайми, вона може поглинути навіть відносно велику жертву.

Морські види

Гігантський каранкс (Caranx ignobilis)
Цей представник родини ставридових мешкає у тропічних морях Індійського та Тихого океанів. Гігантські каранкси об’єднуються в зграї та здійснюють синхронні атаки на птахів, переважно крачок, які пролітають над водою. Перш ніж стрибнути, риби ніби «вираховують» траєкторію польоту жертви, щоб точно потрапити в ціль. Успішна атака потребує високої швидкості, координації та злагодженості дій.

Жовтоперий каранкс (Caranx bartholomaei)
Цей вид також об’єднується в зграї для кооперативного полювання на неуважних птахів. Під час нападу риби широко розкривають пащу, створюючи ефект всмоктування, що значно підвищує ймовірність успішного захоплення здобичі. Таке полювання найчастіше спостерігається у прибережних морських водах із високою концентрацією птахів.

Морфофізіологічні передумови

Риби, здатні полювати на птахів, мають спільні анатомічні та поведінкові особливості:

потужна мускулатура грудних плавців, що забезпечує вертикальні ривки;

гострий зір і швидка реакція;

здатність орієнтуватися у тривимірному просторі (вода–повітря);

здатність до колективної поведінки та стратегії групового полювання.

Екологічне та еволюційне значення

Полювання риб на птахів є прикладом розширення трофічної ніші й адаптації до нових екологічних можливостей. Це явище свідчить про високу поведінкову гнучкість хижих видів та порушує традиційні уявлення про однозначність ролей у харчових ланцюгах. Подальші дослідження можуть виявити більше таких прикладів і поглибити наше розуміння екосистемної взаємодії між водними та наземними тваринами.

Висновки

Незважаючи на рідкісність, полювання риб на птахів — реальне й задокументоване явище, що демонструє багатогранність природи. Воно є яскравим прикладом міжкласових трофічних зв’язків і свідчить про складність екологічних відносин. Залучення сучасних методів спостереження — дронів, підводних камер та трекерів — допоможе виявити нові випадки такої «риболовлі навпаки» й розширити знання про екологію хижих риб.

Список риб, які можуть ловити птахи та охотитися на них (як на їжу або випадково під час полювання):

Берш

Щука

Судак

Окунь

Сом

Сазан

Лин

Голавль

Товстолобик

Короп

Література

O’Brien, G. et al. (2014). Tigerfish prey on birds in flight. Journal of Fish Biology, 84(1), 263–266.

Lowe-McConnell, R. H. (1987). Ecological Studies in Tropical Fish Communities. Cambridge University Press.

Wetherbee, B. M. et al. (1997). Feeding ecology of giant trevally in marine environments. Marine Biology, 128(3), 567–576.

Типові помилки під час аматорської риболовлі: аналіз факторів, що впливають на ефективність улову

Анотація:
У статті розглянуто поширені помилки, яких припускаються рибалки-аматори в процесі риболовлі. Визначено ключові чинники, що впливають на результативність риболовлі: вибір водойми, погодні умови, підбір снастей, техніка закидання та поведінка на водоймі. Наголошено на важливості цілісної підготовки та адаптації до зовнішніх умов для підвищення ефективності риболовного процесу.

---

Вступ

Рекреаційне рибальство — популярна форма дозвілля, що поєднує елементи спорту, відпочинку та контактної взаємодії з природою. Проте ефективність риболовлі залежить не лише від наявності риби у водоймі, а й від рівня підготовки рибалки, дотримання технічних та поведінкових норм. У цьому матеріалі проаналізовано основні помилки, що знижують імовірність успішного улову.

---

1. Невдалий вибір місця риболовлі

Географічне розташування точки лову безпосередньо впливає на активність риби. Рибалки часто ігнорують такі фактори, як рельєф дна, наявність підводної та прибережної рослинності, швидкість течії, рівень прозорості та температура води. Для ефективної риболовлі рекомендовано здійснювати попереднє вивчення гідрологічних умов водойми.

---

2. Ігнорування метеорологічних умов

Температура повітря, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру є критично важливими змінними, що регулюють активність риби. Існують численні дослідження, які підтверджують залежність клювання від синоптичної ситуації. Планування риболовлі без урахування прогнозу погоди істотно знижує шанси на успішний улов.

---

3. Невірний підбір снастей

Універсальних снастей не існує. Волосінь, гачки, поплавці та приманки мають бути підібрані відповідно до виду цільової риби, умов водойми, глибини та характеру дна. Наприклад, надто тонка волосінь не витримає великого трофею, а занадто груба — відлякає обережну рибу. Невідповідність спорядження типу риболовлі (донна, поплавцева, спінінгова) часто призводить до нульового результату.

---

4. Надмірне використання прикормки

Поширена помилка серед новачків — надмірне або неправильне внесення прикормки. У великих кількостях вона може призвести до перенасичення риби, що втратить інтерес до наживки. Більш того, хімічно агресивна прикормка або продукти з різким запахом здатні відлякувати рибу. Оптимальне дозування та якісний склад прикормки — важлива складова успіху.

---

5. Помилки у техніці закидання

Точність і акуратність закидання наживки — ключовий етап процесу риболовлі. Грубі рухи, ривки, потрапляння снастей у непридатні для лову ділянки (водорості, корчі) або надмірний шум можуть злякати рибу. Недостатнє володіння технікою закидання часто стає причиною заплутування оснастки або її пошкодження.

---

6. Недостатній технічний огляд спорядження

Перед початком риболовлі необхідно здійснити перевірку всіх елементів снастей: стан гачків (гострота), цілісність волосіні, справність котушок, наявність необхідного спорядження. Ігнорування цього етапу часто призводить до втрати риби під час виважування або навіть до зриву всієї риболовлі.

---

7. Неправильна поведінка на водоймі

Риба чутлива до шуму, вібрацій і рухів на поверхні води. Гучні розмови, ввімкнена музика або неакуратне переміщення можуть призвести до зниження активності риби в радіусі кількох десятків метрів. Тому дотримання тиші є базовим правилом поведінки під час риболовлі.

---

8. Ігнорування специфіки риболовлі за типами умов

Різні типи риболовлі (наприклад, спінінгова, фідерна, підлідна) вимагають використання специфічних снастей та технік. Відсутність адаптації до конкретних умов ловлі — типова помилка рибалок, особливо початківців. Універсальні рішення рідко бувають ефективними.

---

9. Завищена самооцінка

Навіть досвідчені рибалки не застраховані від помилок. Переконаність у власній майстерності іноді заважає звернути увагу на дрібниці, які визначають результат. Надмірна самовпевненість, як правило, знижує гнучкість мислення та адаптивність до змінних умов.

---

10. Неврахування добових ритмів активності риби

Активність більшості видів риб є циркадною — вона змінюється залежно від часу доби. Улов з ранку та ввечері суттєво відрізняється від денного чи нічного. Перед виходом на риболовлю рекомендовано вивчити біологічні ритми цільових видів.

---

Висновки

Риболовля — це не лише форма відпочинку, а складна система, яка включає технічні, екологічні, етичні та психологічні аспекти. Результативність риболовлі безпосередньо залежить від підготовки, поведінки та здатності адаптуватися до умов. Усвідомлення типових помилок і їх попередження сприяє як підвищенню ефективності улову, так і формуванню культури відповідального рибальства.

🌊 Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети” — кислотність перевищила критичний поріг для морського життя

Науковці закликають до негайних дій щодо скорочення викопного палива: вже 7 з 9 «планетарних меж» порушені

Уперше за історію спостережень світові океани не пройшли ключову екологічну перевірку, головною причиною чого є спалювання викопного палива. Про це йдеться в новому щорічному звіті Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK).

Згідно з доповіддю, кислотність океанів перетнула критичний поріг, що становить серйозну загрозу для морських екосистем. Це стало сьомим порушенням із дев’яти «планетарних меж», визначених науковцями як безпечні рамки для стабільного існування Землі.

🔬 Що сталося?

Унаслідок зростання викидів вуглекислого газу (CO₂) з нафти, газу та вугілля, значна його частина поглинається океаном, утворюючи вуглекислу кислоту. Це знижує рівень pH поверхневих вод океану — приблизно на 0,1 одиниці з початку індустріальної епохи. Хоча ця зміна здається невеликою, вона означає зростання кислотності на 30–40 % — зсув, що виводить багато морських організмів за межі безпечних умов.

Через це зменшується доступність карбонату кальцію — речовини, яку морські організми (корали, молюски, ракоподібні) використовують для формування панцирів, мушель і скелетів. Найбільш вразливими є:

холодноводні корали;

коралові рифи тропічних морів;

арктична морська фауна.

Безпосередньо страждають види на нижчих рівнях харчового ланцюга — устриці, молюски, мідії; опосередковано — лососі, кити, інші риби, які живляться ними. У перспективі це становить ризик для продовольчої безпеки та економіки прибережних регіонів.

⚠️ Що це означає?

Океани поглинають близько 25–30 % CO₂ з атмосфери і виступають як “тепловий буфер” планети. Якщо їхня здатність до цього знизиться — глобальне потепління прискориться.

Підвищена кислотність може призвести до масових втрат біорізноманіття, які буде дуже важко або неможливо відновити природним шляхом.

Хімічна перебудова океанів зачіпає всі рівні екосистем і потенційно змінює ключові екологічні функції.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, зазначила:

«Як науковець я маю тримати дистанцію, але коли дозволяю собі відчути — це лякає».
Вона підкреслила, що ще є можливість уплинути на ситуацію: зменшити використання викопного палива, обмежити забруднення, краще регулювати рибальство.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, висловив упевненість, що хоча ситуація критична, шанс змінити ситуацію ще є. Він навів приклади успішного відновлення озонового шару за допомогою міжнародних угод.

🖋️ Коментар редакції FISHES

Хоча з доповіді випливає, що показник кислотності океанів уже “перескочив” в усі межі безпечних значень, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:

Осінній період і стік річок. Навесні і восени великі річки несуть у океан значні обсяги оксидів, розчинених речовин з опалої листи і добрив із сільського господарства. Це може тимчасово занижувати pH у прибережних водах і створювати “хибне” враження про глобальне зсув в кислотності.

Похибка оцінки перевищення. Графік на сайті PlanetaryHealthCheck показує, що величина для океанічної кислотності становить приблизно 25,99 % від повної шкали, тобто — близько чверті від верхньої межі, а не крапка “червоного рівня” на весь масштаб (за даними ресурсу)
planetaryhealthcheck.org

Таким чином, точка порушення тільки-но перейшла межу “зеленого” параметра — це не драматичне “червоне” відхилення, але сигнал, що межа безпечного режиму пройдена.

З огляду на це, необхідний постійний моніторинг і уточнення даних — особливо в прибережних зонах, де природні сезонні процеси можуть спотворювати спостереження.

Отже, хоча загальна тенденція викликає серйозне занепокоєння, слід підходити до висновків із певною обережністю і вимагати подальших системних досліджень, кращої щільності вимірювань, корекції сезонних ефектів та міждисциплінарної перевірки.

---

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, пояснила:

«Щоб бути добрим науковцем — я повинна відсторонитися емоційно. Але, дивлячись на ці дані, я боюся. Це справді лякає».
Вона додала, що ще не пізно діяти — особливо скорочуючи споживання викопного палива, борючись із забрудненням і краще регулюючи рибальство.

---

Попри загрозливу ситуацію, науковці наголошують: усе ще можна змінити. Приклади — Монреальський протокол, який врятував озоновий шар, і міжнародні правила щодо викидів аерозолів.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, заявив:

«Ми спостерігаємо системне погіршення стану планети. Але це не вирок. Це вибір. І ми маємо обрати шлях порятунку».

---

🧭 Це чергове попередження наукової спільноти. Зміни можливі лише за умови рішучих, глобальних та швидких дій.