Опубліковано Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.


🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.


♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.


🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».


Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.


📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М’ясо королівського краба

5 000,00 
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

Краби в тирсі (“sawdust crab”)нові формати продажу

Конкуренція між супермаркетами: нові формати продажу

У трьох найбільших мережах супермаркетів Південної Кореї — E-Mart, Lotte Mart і Homeplus — триває активна торгівля крабами. Магазини змагаються не лише за цінами, але й за свіжістю продукції.

📦 Краби в тирсі (“sawdust crab”)

Цей формат передбачає живе зберігання крабів у 100% дерев’яній тирсі — без заморожування чи обробки. Вважається, що така технологія імітує природне середовище (мілини), де краби можуть дихати й рухатись, завдяки чому вони залишаються живими до моменту продажу.

Спроби крабів вириватись із тирси створюють ефект свіжості, що спонукає покупців частіше відкривати гаманці.

🧊 “Великі краби” (big crab) — дешевші, але менш живучі

Ці краби виловлюються масово за допомогою мереж траулерів. Їх одразу охолоджують льодом. Завдяки мінімальній обробці та сортуванню, ціна нижча, ніж у тирсових крабів, однак життєздатність слабша, ніж у тих, що утримувалися в спеціальних ємностях з тирсою.


💬 Коментар галузевого експерта

Представник галузі зазначив:

«Краби, які надходять у продаж після зняття заборони, продаються приблизно два з половиною місяці.

Вони мають високий попит серед споживачів, які шукають сезонні страви.


Особливо цьогоріч, коли рік видався врожайним, доступна ціна стимулює значне зростання продажів».

Опубліковано Залишити коментар

Лабораторно вирощений лосось

vegan losos

Лабораторно вирощений лосось Wildtype з’явився у меню ресторанів: що варто знати

Лосось, вирощений у лабораторних умовах компанією Wildtype, тепер можна скуштувати в чотирьох ресторанах США. Це перший у світі масштабний вихід такого продукту у заклади харчування, і вже зараз він викликає жваву дискусію про майбутнє їжі та екологію.

У Сан‑Франциско Wildtype створює філе, використовуючи клітини молодого тихоокеанського лосося, яке компанія називає “sushi‑grade salmon saku”. Це справжнє м’ясо лосося, але для досягнення бажаної текстури та смаку додані рослинні компоненти: жири з водоростей, насіння каноли та соняшника, картопляний крохмаль, паприка, екстракт червоних водоростей серед інших натуральних інгредієнтів.

Першим рестораном, що додав Wildtype лосось в меню, став Robin у Сан‑Франциско, потім Otoko в Остіні, а нещодавно до них приєднався The Walrus and the Carpenter у Сіетлі. Шеф-кухар Renee Erickson, співвласник останнього, відзначає: продукт добре підходить для страв як‑от crudo, тартар, копчений або сирий лосось. Смак ніжний, більш тонкий, ніж у дикого лосося, але це не мінус — навпаки: новий відтінок, нове враження.

Щодо вартості, один із дегустаційних сетів у The Walrus and the Carpenter з таким лососем коштував приблизно 22 долари — що порівнянно із стравами з дикого лосося на аналогічному рівні.

Етичні аргументи теж звучать вагомо: вирощений лосось допомагає зменшити тиск на дикі популяції, знизити використання антибіотиків та мінімізувати екологічний слід, пов’язаний з вирощуванням у ставках чи вирощуванням у закритих системах. Wildtype повідомляє, що працює над покращенням текстури (над рівнем “mochi‑подібної” однорідності, який іноді згадують дегустатори) та запровадженням оновленої рецептури .

Стейк лосося

550,00 
Категорія:

Опубліковано Залишити коментар

Рекреаційно-рибальські локації Київської області: огляд перспективних водойм

Rybalka Kyiv

У контексті зростаючої потреби населення у відпочинку на природі, особливо в межах вихідних днів, все більшої популярності набувають рекреаційні практики, пов’язані з аматорським рибальством. Поєднання релаксації, спілкування з природою та елементів спортивної активності сприяє зниженню психоемоційного навантаження та покращенню якості дозвілля. У даній публікації подано огляд деяких популярних та перспективних риболовних водойм Київської області, придатних для сімейного та індивідуального рекреаційного використання.


1. Став “Марчуків” (с. Яцьки, Васильківський район)

Дана водойма функціонує як комерційний риболовний об’єкт з 2022 року після проведення процедури зариблення. Виходячи з повідомлень рибалок, тут наявні такі види риб: Cyprinus carpio (короп), Carassius carassius (карась), Hypophthalmichthys molitrix (товстолоб), Ctenopharyngodon idella (білий амур) тощо. Територія облаштована для організації місць відпочинку, що дозволяє поєднати риболовлю з сімейним дозвіллям на природі.


2. Водойма в с. Заруддя (Вишгородський район)

Ця природна водойма має площу понад 56 га. Біоценоз водойми включає численні види іхтіофауни: окунь (Perca fluviatilis), карась, щука (Esox lucius), плітка (Rutilus rutilus), білий амур, товстолоб, короп тощо. Водойма розташована в екологічно привабливій місцевості з чистим повітрям та зручним автомобільним під’їздом (асфальтована дорога).


3. Озеро «Дар» (Бучанський район)

Озеро характеризується високим ступенем облаштування: наявні пірси для риболовлі, альтанки, зони для барбекю. У водоймі мешкають такі види риб: білий амур, краснопірка (Scardinius erythrophthalmus), лин (Tinca tinca), карась, окунь, щука, судак (Sander lucioperca), короп тощо. Об’єкт активно використовується для рекреаційного відпочинку у літній період.


4. Озеро «Солтанівка» (с. Хлепча, Васильківський район)

Загальна площа водойми становить понад 14 га, максимальна глибина — понад 3 м. Озеро систематично зариблюється, що забезпечує сталі популяції таких видів, як: судак, окунь, короп, щука, плітка, товстолоб, білий амур, лин. Водойма є популярним об’єктом серед рибалок-аматорів та поціновувачів пікніків на відкритому повітрі.


5. Ставок «Ебісу» та лиман «Ошитки» (урочище Ошитки, Вишгородський район)

Лиман площею понад 326 га відділений дамбою від Київського водосховища. Водойми вирізняються значною видовою різноманітністю іхтіофауни, серед яких: лящ (Abramis brama), товстолоб, сом (Silurus glanis), осетер (Acipenser spp.), щука, окунь, карась, короп, плітка, лин, білий амур, судак, веслоніс (Polyodon spathula), жерех (Aspius aspius) та інші. Територія оснащена дерев’яними пірсами, а природне оточення сприяє формуванню умов для сімейного відпочинку.


Висновок

Рибальські локації Київської області демонструють високий рекреаційний потенціал у поєднанні з багатством іхтіофауни та якісною інфраструктурою. Популяризація подібних об’єктів сприяє розвитку сталого туризму, збереженню природного середовища та формуванню культури відповідального дозвілля.

Опубліковано

ISSF опублікувала огляд лов тропічного тунця, за 2025 рік

У звіті показано зростання кількості суден на 3,8 % при мінімальному збільшенні вантажності; 74 % суден внесені до реєстру суден ISSF ProActive.

Міжнародний фонд сталого розвитку морепродуктів (ISSF) опублікував оновлений звіт «Snapshot of the Large-Scale Tropical Tuna Purse Seine Fishing Fleets» («Огляд флоту, що займається великомасштабним кошельковим ловом тропічного тунця»), який є унікальною глобальною оцінкою тенденцій зміни вантажності суден, зайнятих промислом тропічного тунця. Автори підрахували, що станом на червень 2025 року 675 суден, зайнятих великомасштабним кошельковим ловом (LSPS), ведуть промисел тропічного тунця, що на 3,8 % більше, ніж минулого року, а загальний об’єм рибних трюмів (FHV) становить понад 864 000 м³ (кубічних метрів), що є зростанням загальної промислової потужності менш ніж на 0,2 % порівняно з минулим роком.

«ISSF — єдина організація, яка щорічно збирає та аналізує глобальні дані про потужності цих флотів», — заявив доктор Віктор Рестрепо, віцепрезидент ISSF з науки. «Наша серія оглядів надає науково обґрунтовану інформацію для підтримки прийняття рішень регіональними органами управління рибальством (RFMO) та галуззю щодо сталого управління потужностями промислу тунця — ключового питання для довгострокового здоров’я океану».

Судна, які відповідають вимогам LSPS (вантажність судна не менше 335 м³), забезпечують більшу частину світового вилову тропічного тунця. Для оновлення звіту ISSF збирає дані з реєстрів суден RFMO та інших джерел, звертаючи особливу увагу на судна, що ведуть промисел жовтоперого, смугастого та великоглазого тунця.

Основні висновки огляду 2025 року

  • Додавання нових суден: 47 суден LSPS, збудованих після 2012 року, були додані до списків дозволених суден RFMO з моменту публікації звіту за 2024 рік, у тому числі 11 нових, збудованих у 2024 і 2025 роках. Понад половина з них ходить під прапором Індонезії і має вантажність, близьку до порогового значення 335 м³.
  • Мінімальний приріст вантажності: хоча кількість суден LSPS зросла з 650 до 675, загальна вантажність збільшилася лише незначно — з 863 100 м³ до 864 700 м³.
  • Оновлення флоту: дев’ять суден LSPS виведені з промислу через утилізацію або затоплення в період 2024–2025 років, що підкреслює необхідність враховувати виведення суден з експлуатації поряд з поповненням флоту при оцінці його потужності.
  • Прозорість на підйомі: 498 із 675 суден LSPS (74 %) наразі зареєстровані у незалежно перевіреному Реєстрі суден ProActive Vessel Register (PVR) ISSF, що становить 83 % від загальної кількості суден FHV. PVR — добровільний інструмент прозорості, який висвітлює методи роботи суден, що сприяють сталому промислу тунця.
  • Моделі маркування: вперше в звіті наведено аналіз тенденцій у прапорах суден з часом, що показує: судна LSPS, які плавають під прапорами країн, що розвиваються або формуються, нині перевищують за чисельністю судна під прапорами розвинених країн у співвідношенні 3,47 — більш ніж удвічі більше, ніж у першому огляді 2012 року.
  • Глобальні тенденції: загальна кількість суден, зайнятих кошельковим ловом тунця у світі, зросла на 9 % — з 1939 у 2024 році до 2106 у 2025 році. Регіон Комісії з рибальства в західній і центральній частинах Тихого океану (WCPFC) залишається найбільшим за кількістю суден кошелькового лову тунця (332).
  • Міжрегіональні дозволи: 12 % суден LSPS мають дозвіл на промисел у більш ніж одному регіоні RFMO, що ускладнює управління потужностями на регіональному рівні.

Рекомендації для промисловості та РРХО

У звіті наведено низку рекомендацій для судновласників та РРХО:

  • Розширення використання IMO номерів: використання IMO номерів судами LSPS зросло з 12 % у 2011 році до 99 % на сьогодні. ISSF закликає до подальшого поширення використання IMO номерів на всі типи та розміри суден.
  • Покращення точності даних про судна: для усунення прогалин у даних необхідно посилити контроль якості при поданні інформації до реєстрів суден RFMO.
  • Відстеження активних потужностей: усі РРХО повинні вести не лише списки дозволених суден, а й облік суден, що ведуть активний промисел щороку.

«Ретельне і послідовне відстеження обсягів вилову тунця допомагає забезпечити відповідність зусиль зі сталого розвитку динаміці змін риболовного флоту», — зазначив Рестрепо. «Щорічна публікація цих даних є критично важливою для підвищення відповідальності, прийняття науково обґрунтованих рішень і стимулювання постійного вдосконалення у всьому ланцюгу поставок морепродуктів».