Категорія: Новини

Опубліковано від — Залишити коментар

Лабораторно‑вирощений лосось, рецепти

iskustvennyi losos

Як і де застосувати лабораторно‑вирощений лосось у гастрономії: рецепти, поради, ідеї

Уявіть собі: справжній смак лосося, без забою риби, з мінімальним впливом на довкілля, без квадрилярдів антибіотиків — це вже реальність із Wildtype. Якщо ви шеф‑кухар, гурман чи просто любитель високої кухні, ось як лабораторно вирощений лосось може стати зіркою вашого столу.

Де найкраще використовувати Wildtype saku

  • Суші та сашимі / Crudo / Тартар
    Завдяки своїй ніжній текстурі та високій якості “sushi‑grade”, цей лосось чудово підходить для страв, де риба практично не проходить теплову обробку. Шаші (sushi), сашимі, тартар — тут важливо, щоб смак був чистим, текстура — делікатною.
  • Копчення та “cold‑smoke”
    Деякі ресторани, такі як Kann в Портленді, вже коптять Wildtype лосось у себе, використовуючи традиційні методи, проте працюють з новим продуктом, який має іншу основу текстури й вологості. З правильним копченням або маринуванням можна досягти дуже приємного смаку диму.
  • Грилювання та обсмаження
    Якщо продукт трохи товщий, ніж типове філе дикого лосося, то легке грилювання чи обсмаження з оливковою олією, лимоном та травами — чудова ідея. Не пересушити — це ключ.
  • Маринади та делікатеси
    Маринади з соєвим соусом, цитрусами, медом або імбирем підкреслюють смак, не перебиваючи його. Салати із суші‑рисом або з овочами, карпаччо із тонко нарізаного лосося з лимонним соусом.

Рецепт: Crudo із Wildtype лосося

Інгредієнти:

  • 120‑150 г Wildtype salmon saku (тонко нарізаного)
  • ½ медовий диня або канталупа, нарізана кубиками
  • 1 маленький шалот, тонко нашаткований і обсмажений до хрусткого
  • Скибочки гострого чилі (серрано або інше за бажанням)
  • Лайм або лимонний сік
  • Оливкова олія першого віджиму
  • Сіль, перець за смаком

Приготування:

  1. Наріжте лосося на тонкі кубики або смужки.
  2. Змішайте диню/канталупу з лимонним соком і залиште на кілька хвилин, щоб фрукти дали свій аромат.
  3. Викладіть шматочки Wildtype saku, зверху — фрукти, шалот і чилі.
  4. Полийте оливковою олією, додайте трохи лаймового соку, сіль і перець.

Ця страва — чудовий варіант на початок вечері або як частина меню омакaсе.

Що важливо врахувати в роботі з таким лососем

  • Смак і текстура ще не ідеальні, але дуже обіцяючі: дегустатори зауважують, що аромат дикого лосося більш виражений, текстура м’яка й однорідна. Потрібно збалансувати страву, щоб не загубити “делікатність” продукту.
  • Аллергени та рослинні домішки: сироватка, соя, екстракти та інші компоненти можуть бути алергенами. Перед подачею до інформаційних меню — інформуйте гостей.
  • Ціна: поки продукт преміальний, приблизно, як страви з дикого лосося. Але якщо масштаб виробництва зросте — ціна може знизитися.


Лабораторно вирощений лосось

Опубліковано від

Північна креветка під загрозою зникнення

Північна креветка під загрозою зникнення: кліматичні зміни знищують промисел у Північній Атлантиці

США | Нью-Інгленд | Вересень 2025

У регіоні Нью-Інгленду, США, триває екологічна криза, пов’язана з повним колапсом популяції північної рожевої креветки (Pandalus borealis). Незважаючи на понад десятирічний мораторій на комерційний вилов, чисельність цього виду не демонструє ознак стабілізації.

Науково-консультативна рада при Комісії з морських риб Нової Англії (New England Fishery Management Council) рекомендувала продовжити заборону на промисловий вилов ще на 5 років — до 2031 року. Таким чином, мораторій триватиме щонайменше 20 років поспіль.

📉 Причини скорочення популяції

Основною причиною зникнення північної креветки вважаються кліматичні зміни:

  • Підвищення температури морської води в затоці Мен (Gulf of Maine), одному з найшвидше прогріваючихся морських регіонів світу.
  • Зсуви температурних фронтів і порушення сезонних циклів призвели до зміщення нерестових періодів і зниження виживання личинок.
  • Хижацтво з боку морських видів, які розширюють ареал у відповідь на потепління, ускладнило відновлення популяції.

🧪 Наукові дані і тенденції

Дослідницький тралінг, який проводився у 2022–2025 роках, показав історично найнижчі улови креветки. Лише 300 грамів (!) креветки було зафіксовано в одній з контрольних зон, де ще 15 років тому вилов міг сягати десятків тонн.

Науковці NOAA (Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США) вважають, що існуючі природоохоронні заходи не є достатніми в умовах кліматичної нестабільності.

⚠️ Соціально-економічні наслідки

Колись креветка була ключовим ресурсом для місцевих рибалок штату Мен, особливо взимку. З 2013 року, коли була введена перша заборона, галузь втратила:

  • сотні робочих місць;
  • цілі підприємства переробки морепродуктів;
  • інфраструктуру, пов’язану з портами малого масштабу.

У 2025 році вилов обмежено лише для наукових цілей, однак навіть експериментальні результати не дають підстав для оптимізму.

🔎 Висновки та можливості для України

Хоча Україна не має прямого відношення до промислу північної креветки, цей кейс є показовим прикладом впливу глобального потепління на високоширотні морські екосистеми. Він вказує на необхідність:

  • посилення моніторингу Чорного та Азовського морів щодо зміни біомаси комерційних видів;
  • впровадження адаптивного управління рибальством;
  • створення морських заповідних територій, які можуть стати «буферами» проти кліматичних стресів.

🧭 Криза північної креветки — це не лише локальна екологічна трагедія, а й дзвінок для всіх країн, які залежать від морських біоресурсів у часи кліматичних трансформацій.

Креветка з головою Еквадор

Креветка з головою Еквадор

11,00 €
Категорія:


Опубліковано від

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм: екологічні та трудові виклики

Анотація.
У статті аналізуються ключові порушення праці та наслідки для навколишнього середовища, пов’язані з масштабним промислом кальмарів флотом Китаю в міжнародних і прибережних водах Південної Америки. Розглядається вплив на екосистеми, права людини, а також пропонуються шляхи покращення нормативного контролю.

Вступ

Китай має один з найбільших у світі флотів далекого промислу (distant-water fleet), який активно виловлює кальмарів у відкритих океанічних просторах та в економічних зонах інших країн. Згідно з дослідженнями EJF, цей промис часто супроводжується серйозними порушеннями трудового законодавства та негативними екологічними наслідками.

Основні порушення праці

За результатами розслідування EJF:

  • Моряки з Південно-Східної Азії працюють у надзвичайно важких умовах: великі обсяги роботи, часто без необхідного відпочинку, з затримками зарплат та вилученням документів.
  • Були зафіксовані випадки фізичного насильства та навіть летальних випадків серед команди: мінімум 5 загиблих моряків, а також інші форми жорсткого звернення.

Екологічні наслідки

  • Перелов кальмарів у нерегульованих зонах призводить до зниження їх популяцій та може порушувати баланс у морських екосистемах.
  • Зловживання включають “bycatch” — випадкове вилучення морських видів, зокрема ссавців чи акул, що можуть бути захищеними.
  • Відсутність прозорості і контролю сприяє екологічній шкоді, включно з порушенням правил збереження біорізноманіття.

Вплив на ринки та міжнародний контроль

  • Значна частина вилову кальмарів, пов’язаного із порушеннями, потрапляє на ринки США та Європи. У дослідженні зазначається: приблизно 45% імпортерів, які потенційно задіяні, знаходяться у США.
  • Це створює ризики для імпортних країн: через імпорт продуктів, вироблених з використанням незаконної праці або в регіонах з низьким екологічним контролем, може порушуватись їх власне законодавство та етичні стандарти.

Проблеми регуляції

  • Недостатня присутність міжнародних юридичних норм або їх слабка реалізація в конкретних випадках. Надзвичайно важко відслідковувати дії суден у міжнародних водах, коли вони вимикають системи локації або змінюють сигнал.
  • Існують випадки, коли судна перебувають тривалий час у морі без повернення до портів, що підвищує ризики для їх екіпажів — як фізичного, так і психічного стану, а також сприяє недотриманню базових стандартів праці.

Пропозиції для посилення нормативної та контрольної бази

  1. Розвиток міжнародного співробітництва щодо моніторингу промислу в міжнародних водах, включно із супутниковим спостереженням, AIS-трекінгом, обов’язковими перевірками портів.
  2. Запровадження етичних імпортних стандартів: вимоги до походження морепродуктів, підтвердження умов праці, сертифікація.
  3. Підсилення санкцій та відповідальності проти суден та компаній, зафіксованих з порушеннями прав людини чи екологічними порушеннями.
  4. Екологічні оцінки впливу (EIA) перед наданням дозволів на глибоководні або транскордонні промислові операції.
  5. Підвищення прозорості ланцюгів постачання морепродуктів та залучення громадськості / НУО до моніторингу.

Висновок

Розслідування EJF демонструє, що промисел кальмарів Китаєм — не лише економічне питання, але й важлива проблема етики, екології та прав людини. Для України такі дані мають значення, особливо у контексті імпорту морепродуктів, участі в міжнародних ринках та відповідності міжнародним стандартам.

Українські науковці, екологи та законодавці можуть використати ці знання для формування політик, які мінімізують ризики, сприяють сталому промислу, захисту морського середовища і дотриманню прав працівників.

Опубліковано від

Кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Вплив екстремальних погодних умов на аквакультурні системи: кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Анотація
Внаслідок шторму Amy з аквакультурного господарства компанії Mowi Scotland втекло близько 75 000 особин атлантичного лосося. У статті розглянуто технічні причини аварії, попередні оцінки екологічних ризиків, потенційний вплив на місцеву іхтіофауну, а також практики інформування та реагування з боку оператора ферми. Подібні інциденти стають дедалі актуальнішими у зв’язку зі змінами клімату та зростанням частоти екстремальних погодних явищ. Наводиться аналіз ризиків для екосистем та рекомендації для підвищення надійності морських аквакультурних систем.

Ключові слова: лосось, втеча риби, аквакультура, зміна клімату, біобезпека, Mowi, шторми, шотландські ферми.

1. Вступ

Морська аквакультура, зокрема вирощування атлантичного лосося (Salmo salar), є однією з найважливіших галузей продовольчої безпеки у багатьох країнах. Однак інтенсивне вирощування риби у відкритих морських умовах супроводжується ризиками — як технічного, так і біоекологічного характеру. Однією з таких загроз є втеча культивованої риби в дику природу, що може мати непередбачувані наслідки для місцевих екосистем, генетичної чистоти популяцій, розповсюдження хвороб.

2. Опис інциденту

Компанія Mowi Scotland повідомила про масову втечу риби з ферми в Гостені (район Аргайл і Біют), що відбулася під час шторму Amy. За попередніми оцінками, втекло близько 75 000 особин лосося середньою вагою 860 грамів.

Попереднє розслідування встановило, що внаслідок сильного вітру та хвиль відбулося зсування якірних кріплень, що призвело до контакту сітчастого коша з поплавковою трубою. У результаті — утворився розрив, через який риба втекла у відкрите море.

3. Заходи реагування

Компанія оперативно поінформувала відповідні органи, включаючи місцевих регуляторів і представників риболовецьких громад. Наразі Mowi проводить внутрішнє розслідування інциденту та перевіряє надійність усієї системи утримання на локації. Паралельно проводиться моніторинг біорізноманіття в районі втечі для оцінки потенційного впливу на дику іхтіофауну.

4. Потенційні екологічні наслідки

Втеча лосося із закритих систем є однією з найбільших загроз для морських екосистем, зокрема:

  • Генетичне забруднення: штучно вирощені риби можуть схрещуватися з дикими популяціями, погіршуючи їхню адаптивну здатність.
  • Харчова конкуренція: лосось-утікач витісняє ендемічні види або конкурує з ними за ресурси.
  • Ризик поширення хвороб: фермерська риба часто є носієм паразитів або вірусів, що можуть передаватись у дику природу.

Подібні випадки вже ставали предметом наукових досліджень у Норвегії, Канаді, Чилі, і тепер — у Великій Британії. Наприклад, згідно з даними North Atlantic Salmon Conservation Organization (NASCO), щороку в Північній півкулі фіксуються втечі понад мільйона особин із аквакультурних господарств [1].

5. Вплив зміни клімату на морську аквакультуру

Зростаюча частота екстремальних погодних явищ, включаючи шторми, є наслідком глобальних змін клімату. В умовах потепління морського середовища спостерігаються:

  • зростання частоти штормів у північній Атлантиці;
  • зміна гідродинаміки прибережних регіонів;
  • збільшення механічного навантаження на морські інженерні споруди.

У такому контексті традиційні системи морської аквакультури потребують модернізації — зокрема, використання більш глибоководних або захищених локацій, зміцнення кріплень, застосування сіток з підвищеною стійкістю.

6. Висновки та рекомендації

  • Масова втеча лосося під час шторму Amy в Шотландії підкреслює необхідність підвищення стійкості аквакультурних об’єктів до погодних факторів.
  • Необхідно вдосконалювати стандарти безпеки та створити міжнародні протоколи для швидкого реагування на подібні інциденти.
  • Українським підприємствам, які розвивають морську аквакультуру (особливо в Чорному морі), слід враховувати цей досвід при плануванні інфраструктури та ризик-менеджменту.

Список використаних джерел

  1. NASCO – North Atlantic Salmon Conservation Organization. “Report on the Impacts of Escaped Farmed Salmon.” 2022.
  2. Mowi Scotland official statement.
  3. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022.
  4. Taranger, G. L. et al. (2015). “Risk assessment of the environmental impact of Norwegian aquaculture.” Aquaculture Environment Interactions, 5(1), 1–28.
  5. BBC News. “Storm Amy causes fish escape at Scottish salmon farm.” (2025).
  6. Thorstad, E. B. et al. (2008). “Incidence and impacts of escaped farmed Atlantic salmon Salmo salar in nature.” NINA Special Report, 36.
Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

В’єтнам звертається до США прохання переглянути заборону

vietnam

В’єтнам звертається до Сполучених Штатів із проханням переглянути заборону на експорт морепродуктів

Ханой, В’єтнам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням переглянути рішення, яке може призвести до заборони експорту деяких видів в’єтнамських морепродуктів на американський ринок, починаючи з наступного року. Це може стати значним ударом для економіки країни, яка вже зазнала впливу американських тарифів.

Міністр промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хонг Дієн у понеділок направив листа Міністру торгівлі США Говардові Латніку з проханням переглянути рішення Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), ухвалене в серпні цього року. Воно ґрунтується на висновку, що деякі методи рибальства у В’єтнамі становлять ризик для морських ссавців, повідомляє міністерство у своєму офіційному заяві.

Сполучені Штати є одним із найбільших ринків збуту морепродуктів В’єтнаму. За даними митної служби В’єтнаму, експорт до США зріс на 6,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й склав 1,24 млрд доларів США, що становить 17,3% від загального обсягу експорту морепродуктів країни.

Минулого місяця NOAA повідомило Міністерство сільського господарства В’єтнаму про відмову у наданні так званого “comparability finding” відповідно до Закону про захист морських ссавців (Marine Mammal Protection Act) для 12 методів рибальства, що застосовуються у країні.

Згідно з правилами, країни, яким відмовлено у цьому висновку, забороняється експортувати рибу та рибну продукцію з відповідних рибальських промислів до США.

У заяві Міністерства зазначається, що ця заборона завдасть шкоди ключовим експортним позиціям В’єтнаму, зокрема тунцю, меч-рибі, груперу, макрелі, пліті, крабам і кальмарам.

Міністр Нгуєн Хонг Дієн у листі підкреслив, що скасування цього рішення допоможе “уникнути серйозних порушень у двосторонній торгівлі та захистити засоби існування сотень тисяч в’єтнамських рибалок і працівників галузі”.

Варто зазначити, що Сполучені Штати, будучи найбільшим ринком збуту для В’єтнаму, ввели 20% тариф на в’єтнамський експорт, а транзитні поставки через В’єтнам із третіх країн оподатковуються за ставкою 40%. Експорт В’єтнаму до США знизився на 2% порівняно з липнем і склав 13,94 млрд доларів США.

У листі міністр Дієн також наголосив, що В’єтнам розглядає Сполучені Штати як важливого торговельного партнера та підтвердив наміри країни продовжувати тісну співпрацю з США для конструктивного і перспективного вирішення актуальних питань.

Для довідки, Європейська комісія також винесла “жовту картку” В’єтнаму за недостатні зусилля у боротьбі з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибальством, що призвело до зниження обсягів експорту в’єтнамських морепродуктів до країн ЄС.

  • Бичок
Бичок - Зображення 1

Бичок

21,00 €
Категорія:
Опубліковано від

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову у III кварталі через підвищення температури морської води

Анотація

Компанія Grieg Seafood повідомила про зменшення обсягів вирощеного лосося у III кварталі 2025 року. Основною причиною названо незвично теплі морські води в регіоні Ругаланд (Норвегія), що вплинули на біологічний стан риби та темпи її росту. У статті проаналізовано біологічні наслідки, реакцію компанії та ширший контекст змін клімату для світової та української аквакультури.

1. Вступ

Grieg Seafood — одна з провідних компаній у світовому секторі вирощування лосося — у жовтні 2025 року повідомила, що фактичний вилов за третій квартал склав приблизно 6 800 тонн у перерахунку на випотрошену вагу (GWT). Це на понад 1 200 тонн менше, ніж передбачалося. Головною причиною стало аномальне потепління морської води, що вплинуло на фізіологічний стан риби.

2. Причини зменшення обсягів вилову

  • Висока температура моря уповільнила ріст риби та підвищила біологічні ризики, включно з інфекціями та зниженням імунітету.
  • У зв’язку з цим Grieg Seafood вирішила достроково виловити рибу з найбільш затратних локацій, щоб зменшити ризики втрат і стабілізувати результати на наступний квартал.
  • Незважаючи на складнощі, компанія продовжує інвестувати в системи post-smolt (вирощування мальків у контрольованих умовах перед випуском у відкриту воду). Розширення потужностей партнерської ферми Tytlandsvik Aqua заплановано на 2026–2028 роки.

3. Біологічні наслідки теплих морських вод

Зміна температурного режиму спричиняє низку проблем у вирощуванні лосося:

  • Стрес і зниження апетиту у риби, що призводить до повільного росту та втрат у вазі.
  • Зниження рівня кисню у воді, що загрожує рибі за високої щільності посадки.
  • Підвищена вразливість до паразитів, зокрема морських вошей (Lepeophtheirus salmonis).
  • Вища смертність, особливо на фермах без належного контролю мікроклімату.

4. Економічні наслідки для компанії та ринку

  • Фінансові втрати через менші обсяги реалізації на фоні фіксованих витрат.
  • Зміна виробничої стратегії, щоб мінімізувати ризики — достроковий вилов із проблемних ферм, фокус на стійкі системи.
  • Інвестиції в адаптацію: Grieg активно фінансує новітні технології вирощування, які дозволяють частково ізолювати виробництво від змін навколишнього середовища.

5. Висновки та уроки для української аквакультури

Кейс Grieg Seafood — це показовий приклад того, як кліматичні зміни безпосередньо впливають на рибогосподарський сектор:

  1. Підвищення температури води вже сьогодні є фактором ризику для аквакультури не лише в морях, а й у прісноводних водоймах.
  2. Виробникам в Україні варто інвестувати в моніторинг температури, щільності риби, контролю за рівнем кисню та інші системи біозахисту.
  3. Необхідно враховувати кліматичні сценарії при плануванні регіонів розташування господарств та технологій вирощування.

Джерела:

  1. Fish Farming Expert – Warmer water impacts Grieg Seafood’s Q3 salmon harvest
  2. Seafood Source – Grieg, Måsøval experience reduced Q3 2025 harvests
Опубліковано від

Незаконна торгівля європейський вугор

Незаконна торгівля європейський вугор (Anguilla anguilla): виклики для сталого промислу та природоохоронної політики

Вступ

Європейський вугор (Anguilla anguilla) — вид, що перебуває під особливою загрозою. За оцінками International Union for Conservation of Nature (IUCN), він має статус «критично зникаючий». Попри це, незаконна торгівля ним донині є однією з найбільш прибуткових незаконних операцій у світі дикої природи.

У цій статті розглядаються масштаби, механізми та наслідки нелегального промислу й експорту європейського вугра, а також шляхи протидії цьому явищу — з акцентом на значення для науки, промислової політики й охорони біорізноманіття.

Біологічні та екологічні передумови

Європейський вугор має складний життєвий цикл: личинки нерестового походження мігрують із Саргасового моря до європейських річок і заток, де ростуть у прісній або солонуватій воді; дорослі особини повертаються до Саргасового моря для нересту.
Виробництво вугрів у замкнутих умовах на комерційній основі до сих пір є майже неможливим. Як наслідок, промисел і вирощування бізнес‑структур залежать від вилову молодих форм — «glass eels» (скляні вугри).
За даними, рекрутмент (приплив молоді) вугра скоротився до рівня приблизно 1 % від рівнів 1980‑х років.

Ці фактори створюють високу вразливість виду до будь‑якого додаткового тиску з боку промислу чи незаконної діяльності.

Масштаби та механізми нелегальної торгівлі

Масштаби

  • Нелегальний ринок європейського вугра оцінюється в до кількох мільярдів євро щорічно.
  • Наприклад, операція Europol «Operation Lake V» із залученням правоохоронних органів понад 24 країн зафіксувала тисячі перевірок, сотні вилучень та десятки арештів.
  • Організація Sustainable Eel Group (SEG) оцінює, що щорічно до 100 тонн «glass eels» нелегально вивозиться з Європи.

Механізми

  • Молодь вугра виловлюється у прибережних районах Франції, Іспанії, Португалії, Великобританії.
  • Далі вона нелегально експортується до Азії (зокрема до Китаю, Гонконгу, Японії), де її дорощують у фермерських господарствах.
  • Трафік часто здійснюється складними шляхами: транзитом через африканські країни (Марокко, Сенегал), використовуючи різні «маскувальні» методи — укриття у контейнерах з мідіями, пакування в багажі, зміна назви виду при експорті.
  • Попри заборону експорту з ЄС з 2010 року (нульова квота) мережі контрабанди продовжують діяти, пристосовуючись до посилення контролю.

Наслідки для промислу, екосистем і политик

Для виду

Постійний вилов молоді призводить до скорочення популяцій вугра, що вже зазнали значного виснаження. Wetlands International Europe+1 Без припливу молоді життєвий цикл виду може бути порушений, а спроможність популяції відновлюватися — серйозно знижена.

Для промислової та місцевої економіки

І хоча виробництво вугра в Європі скорочується, незаконний вилов створює нечесні умови конкуренції, шкодить легальному бізнесу, руйнує довіру до ланцюгів постачання та стимулює криміналізацію рибного промислу.

Для міжнародної політики і регулювання

Торгові мережі вугра — це приклад перетину сфер охорони природи, боротьби зі злочинністю, регулювання рибальства та транснаціональних ланцюгів постачання. Недостатня прозорість ланцюгів, недосконалість стеження, слабка координація між країнами створюють вразливості.

Виклики і перспективи контролю

Виклики

  • Відстеження походження «glass eels» — технологічно й логістично складне завдання.
  • Торговці й контрабандисти швидко адаптуються до перевірок, винаходячи нові маршрути й способи маскування.
  • Правова інфраструктура різних країн не завжди синхронізована, а відповідальність — не завжди адекватно застосована.

Перспективи

  • Розвиток ДНК‑аналізу (eDNA) як інструмента для перевірки походження вугра.
  • Міжнародне розширення охорони через Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (CITES) — пропозиції охопити всі види роду Anguilla.
  • Підвищення прозорості в ланцюгах постачання, розвиток сертифікації «легального походження», контроль за транспортом і експортом.
  • Залучення науки, громадськості й бізнесу до моніторингу та зменшення попиту на нелегальну продукцію.

Висновки

Незаконна торгівля європейським вугром — це не лише питання окремого виду, а виклик для глобальної системи контролю за дикою природою, рибним господарством і міжнародною торгівлею. Для України та країн регіону важливий досвід Європи:

  • необхідність врахування не лише традиційного вилову, а й нелегальних витоків,
  • потреба у зміцненні нормативно‑правової бази,
  • важливість участі у міжнародних механізмах репо́ртингу та обміну інформацією.

У науковому контексті ця проблема актуалізує теми: сталого управління рибними ресурсами, транскордонного контролю, екологічного криміналу, і промислової екології. Подальші дослідження мають включати генетичний моніторинг, оцінку впливу нелегального вилову на локальні екосистеми, а також аналіз ефективності політик «легалізації» та сертифікації.

Джерела

  1. Inside the illegal eel trade: is there a way to stop Europe’s biggest wildlife crime before it’s too late? – The Guardian, 22 жовтня 2025.
  2. TRAFFIC: Wildlife Money Trails. June 2023.
  3. Jail for glass eel traffickers – Association «Robin des Bois», 11 квітня 2025. r
  4. International Police Operation Nets 52 Glass Eel Smuggling Suspects – OCCRP.
  5. EU Action Plan against Wildlife Trafficking – Commission Staff Working Document.
  6. Inside the takedown of Europe’s multi‑billion pound eel mafia – Wetlands International Europe.
  7. Eel Trafficking by Air Found in Operation Lake‑V – Border Security Report, 7 червня 2021.
  8. From Belgium to China: illegal eel trade brings billions of euros, but police are still conducting raids – УНН, 3 серпня 2025.
  9. Operation against Glass Eel Trafficking – EUCRIM, 6 червня 2018.
  10. Trafficking | Sustainable Eel Group.
  11. Export of endangered eels to Russia ends after UK government ban – The Guardian, 28 березня 2025.
Опубліковано від

Зариблення

Шановні партнери!

Команда Fishes.com.ua щиро запрошує компанії долучитися до участі в електронних аукціонах системи Prozorro, що стосуються закупівель малька для зариблення ключових водних об’єктів України.

На даний момент відкриті аукціони на постачання малька для наступних проєктів зариблення:

🔹 Кам’янське водосховище — вселення 20 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду).
🔹 Канівське водосховище — відновлення біорізноманіття шляхом вселення понад 1,2 тонни товстолоба, сазана (коропа) та білого амура.
🔹 Дністровський лиман — передбачається вселення майже 28,8 тонни товстолоба, сазана та білого амура.
🔹 Кам’янське водосховище (Дніпропетровська область) — планується зариблення:
    • 14 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду)
    • 3 тонни сазана
🔹 Кам’янське водосховище (Полтавська область) — заплановано:
    • 19 тонн товстолоба
    • 3 тонни сазана

Якщо ваша компанія має відповідний досвід, сертифіковану продукцію та бажання долучитися до екологічно важливої ініціативи — ласкаво просимо до участі!

Для перегляду лотів та участі в торгах, перейдіть на сайт системи Prozorro або зверніться до нас за консультацією:
📧 info@fishes.com.ua
🌐 www.fishes.com.ua

З повагою,
Команда Fishes.com.ua
Надійний партнер у сфері відтворення водних біоресурсів

Опубліковано від

Хоча РФ блокує вилов у морях, Україні вдалося добути 21 500 т риби

Вилов українських підприємств рибної галузі за п’ять місяців року становив 21 500 тонн, незважаючи на блокування промислу у Чорному та Азовському морях. Про це повідомили у Держрибагентстві.

Основну частку — 18 904 тонни — складає антарктичний криль. Протягом року загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України склав 21 503 тонни.

Найбільше водних біоресурсів виловили у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Там судно під державним прапором України від початку року добуло 18 904 тонни антарктичного криля.

Промислові рибалки у водоймах України виловили 1 350 тонн водних біоресурсів. У водосховищах Дніпра добули 912 тонн риби та інших водних біоресурсів, у пониззі річки Дністер та Дністровському лимані – 224 тонни, у річці Дунай – 121 тонна, у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 71 тонна, у Тилігульському лимані – 12 тонн, у Березанському лимані – 4 тонни, в інших водоймах – 6 тонн.

Основу вилову становили:

  • карась сріблястий – 583 тонни;
  • лящ – 294 тонни;
  • оселедець чорноморський – 131 тонна;
  • плітка – 83 тонни;
  • плоскирка – 66 тонн.

Протягом січня–травня виловлено 650 тонн товарної продукції аквакультури. Також працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), які поєднують елементи промислового вилову й аквакультури.

Опубліковано від

Екологічна катастрофа на Азові: незаконний вилов і шкода біорізноманіттю в умовах війни

Автор: Ігор К., кандидат біологічних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вступ: Азовське море як унікальна екосистема

Азовське море — це наймілкіше море світу, з винятковою продуктивністю та біологічним розмаїттям. Тут мешкає понад 70 видів риб і десятки видів безхребетних, а також водоплавні птахи та ссавці. Через поєднання прісноводного і морського середовища Азов є ключовим регіоном для нересту, нагулу й міграції рибних популяцій, зокрема таких промислово важливих видів, як тюлька, хамса, піленгас, судак, калкан азовський та креветка.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році частина акваторії Азовського моря опинилася під тимчасовою окупацією, що призвело до втрати Україною повноцінного контролю за станом природних ресурсів у регіоні.

Моніторинг шкоди: оцінка в умовах війни

Попри складну безпекову ситуацію, фахівці Азовського рибоохоронного патруля Державного агентства меліорації та рибного господарства України продовжують здійснювати дистанційний моніторинг екологічної шкоди, завданої країною-агресором водним біоресурсам Азовського моря.

Станом на 2025 рік збитки, спричинені незаконним промислом з боку РФ, оцінюються у майже 6 мільярдів гривень. Із них понад 620 мільйонів грн — це сума зафіксованих втрат лише з початку 2025 року. Незаконному вилову піддаються види, які мають високу промислову цінність та екологічну вразливість, зокрема калкан азовський (Scophthalmus maeoticus), хамса, піленгас (Mugil soiuy), судак (Sander lucioperca), тарань, глоса, креветки та інші.

Правовий аспект та міжнародне значення

Незаконна експлуатація водних біоресурсів на окупованих територіях суперечить не лише Кримінальному кодексу України (стаття 249 — «Незаконне зайняття рибним промислом»), але й порушує низку міжнародних договорів:

  • Конвенцію ООН з морського права (1982),
  • Конвенцію про біологічне різноманіття (1992),
  • Конвенцію Еспо (1991) щодо транскордонного впливу на довкілля.

Окрім матеріального збитку, ці дії становлять загрозу знищення цілих екосистем, відновлення яких може зайняти десятки років або виявитися незворотним.

Втрачене покоління біорізноманіття

Багато видів, які піддаються браконьєрському вилову, мають повільні темпи відтворення. Наприклад, калкан — вид з тривалим життєвим циклом і чутливістю до перелову. Безперервне вилучення таких видів у період нересту або нагулу призводить до порушення структури популяцій, зменшення генетичної різноманітності та підвищення ризику локального зникнення.

Окрім того, змінюється структура харчових ланцюгів, що впливає на всі рівні екосистеми — від безхребетних до птахів і морських ссавців.

Роль науки і міжнародної спільноти

Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що фахівці продовжують фіксувати всі факти злочинів проти довкілля та передають матеріали до правоохоронних органів. Ці дані мають стати основою не лише для кримінальних проваджень, а й для майбутніх позовів до міжнародних судових інстанцій, зокрема Міжнародного кримінального суду та спеціалізованих екологічних трибуналів.

Міжнародна підтримка та експертне співробітництво з організаціями, як-от FAO, UNEP, IUCN, дозволяє посилювати доказову базу та координувати дії для відновлення морського середовища після війни.

Висновки

Російська агресія завдала колосальної шкоди не лише економіці України, але й природним ресурсам, зокрема Азовському морю. Незаконний вилов риби та руйнування екосистеми має як матеріальні, так і незворотні екологічні наслідки. Системна документація шкоди, міжнародна правова відповідальність та подальше відновлення біоресурсів мають стати пріоритетами екологічної політики України на післявоєнний період.

Джерела:

  1. Офіційний сайт Держрибагентства України:
  2. Convention on Biological Diversity, 1992
  3. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982
  4. Piroddi, C. et al. (2015). Overfishing impacts on marine ecosystem structure and function. Ecological Modelling
  5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022