Опубліковано від

Незаконна торгівля європейський вугор

Незаконна торгівля європейський вугор (Anguilla anguilla): виклики для сталого промислу та природоохоронної політики

Вступ

Європейський вугор (Anguilla anguilla) — вид, що перебуває під особливою загрозою. За оцінками International Union for Conservation of Nature (IUCN), він має статус «критично зникаючий». Попри це, незаконна торгівля ним донині є однією з найбільш прибуткових незаконних операцій у світі дикої природи.

У цій статті розглядаються масштаби, механізми та наслідки нелегального промислу й експорту європейського вугра, а також шляхи протидії цьому явищу — з акцентом на значення для науки, промислової політики й охорони біорізноманіття.

Біологічні та екологічні передумови

Європейський вугор має складний життєвий цикл: личинки нерестового походження мігрують із Саргасового моря до європейських річок і заток, де ростуть у прісній або солонуватій воді; дорослі особини повертаються до Саргасового моря для нересту.
Виробництво вугрів у замкнутих умовах на комерційній основі до сих пір є майже неможливим. Як наслідок, промисел і вирощування бізнес‑структур залежать від вилову молодих форм — «glass eels» (скляні вугри).
За даними, рекрутмент (приплив молоді) вугра скоротився до рівня приблизно 1 % від рівнів 1980‑х років.

Ці фактори створюють високу вразливість виду до будь‑якого додаткового тиску з боку промислу чи незаконної діяльності.

Масштаби та механізми нелегальної торгівлі

Масштаби

  • Нелегальний ринок європейського вугра оцінюється в до кількох мільярдів євро щорічно.
  • Наприклад, операція Europol «Operation Lake V» із залученням правоохоронних органів понад 24 країн зафіксувала тисячі перевірок, сотні вилучень та десятки арештів.
  • Організація Sustainable Eel Group (SEG) оцінює, що щорічно до 100 тонн «glass eels» нелегально вивозиться з Європи.

Механізми

  • Молодь вугра виловлюється у прибережних районах Франції, Іспанії, Португалії, Великобританії.
  • Далі вона нелегально експортується до Азії (зокрема до Китаю, Гонконгу, Японії), де її дорощують у фермерських господарствах.
  • Трафік часто здійснюється складними шляхами: транзитом через африканські країни (Марокко, Сенегал), використовуючи різні «маскувальні» методи — укриття у контейнерах з мідіями, пакування в багажі, зміна назви виду при експорті.
  • Попри заборону експорту з ЄС з 2010 року (нульова квота) мережі контрабанди продовжують діяти, пристосовуючись до посилення контролю.

Наслідки для промислу, екосистем і политик

Для виду

Постійний вилов молоді призводить до скорочення популяцій вугра, що вже зазнали значного виснаження. Wetlands International Europe+1 Без припливу молоді життєвий цикл виду може бути порушений, а спроможність популяції відновлюватися — серйозно знижена.

Для промислової та місцевої економіки

І хоча виробництво вугра в Європі скорочується, незаконний вилов створює нечесні умови конкуренції, шкодить легальному бізнесу, руйнує довіру до ланцюгів постачання та стимулює криміналізацію рибного промислу.

Для міжнародної політики і регулювання

Торгові мережі вугра — це приклад перетину сфер охорони природи, боротьби зі злочинністю, регулювання рибальства та транснаціональних ланцюгів постачання. Недостатня прозорість ланцюгів, недосконалість стеження, слабка координація між країнами створюють вразливості.

Виклики і перспективи контролю

Виклики

  • Відстеження походження «glass eels» — технологічно й логістично складне завдання.
  • Торговці й контрабандисти швидко адаптуються до перевірок, винаходячи нові маршрути й способи маскування.
  • Правова інфраструктура різних країн не завжди синхронізована, а відповідальність — не завжди адекватно застосована.

Перспективи

  • Розвиток ДНК‑аналізу (eDNA) як інструмента для перевірки походження вугра.
  • Міжнародне розширення охорони через Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (CITES) — пропозиції охопити всі види роду Anguilla.
  • Підвищення прозорості в ланцюгах постачання, розвиток сертифікації «легального походження», контроль за транспортом і експортом.
  • Залучення науки, громадськості й бізнесу до моніторингу та зменшення попиту на нелегальну продукцію.

Висновки

Незаконна торгівля європейським вугром — це не лише питання окремого виду, а виклик для глобальної системи контролю за дикою природою, рибним господарством і міжнародною торгівлею. Для України та країн регіону важливий досвід Європи:

  • необхідність врахування не лише традиційного вилову, а й нелегальних витоків,
  • потреба у зміцненні нормативно‑правової бази,
  • важливість участі у міжнародних механізмах репо́ртингу та обміну інформацією.

У науковому контексті ця проблема актуалізує теми: сталого управління рибними ресурсами, транскордонного контролю, екологічного криміналу, і промислової екології. Подальші дослідження мають включати генетичний моніторинг, оцінку впливу нелегального вилову на локальні екосистеми, а також аналіз ефективності політик «легалізації» та сертифікації.

Джерела

  1. Inside the illegal eel trade: is there a way to stop Europe’s biggest wildlife crime before it’s too late? – The Guardian, 22 жовтня 2025.
  2. TRAFFIC: Wildlife Money Trails. June 2023.
  3. Jail for glass eel traffickers – Association «Robin des Bois», 11 квітня 2025. r
  4. International Police Operation Nets 52 Glass Eel Smuggling Suspects – OCCRP.
  5. EU Action Plan against Wildlife Trafficking – Commission Staff Working Document.
  6. Inside the takedown of Europe’s multi‑billion pound eel mafia – Wetlands International Europe.
  7. Eel Trafficking by Air Found in Operation Lake‑V – Border Security Report, 7 червня 2021.
  8. From Belgium to China: illegal eel trade brings billions of euros, but police are still conducting raids – УНН, 3 серпня 2025.
  9. Operation against Glass Eel Trafficking – EUCRIM, 6 червня 2018.
  10. Trafficking | Sustainable Eel Group.
  11. Export of endangered eels to Russia ends after UK government ban – The Guardian, 28 березня 2025.
Опубліковано від

Зариблення

Шановні партнери!

Команда Fishes.com.ua щиро запрошує компанії долучитися до участі в електронних аукціонах системи Prozorro, що стосуються закупівель малька для зариблення ключових водних об’єктів України.

На даний момент відкриті аукціони на постачання малька для наступних проєктів зариблення:

🔹 Кам’янське водосховище — вселення 20 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду).
🔹 Канівське водосховище — відновлення біорізноманіття шляхом вселення понад 1,2 тонни товстолоба, сазана (коропа) та білого амура.
🔹 Дністровський лиман — передбачається вселення майже 28,8 тонни товстолоба, сазана та білого амура.
🔹 Кам’янське водосховище (Дніпропетровська область) — планується зариблення:
    • 14 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду)
    • 3 тонни сазана
🔹 Кам’янське водосховище (Полтавська область) — заплановано:
    • 19 тонн товстолоба
    • 3 тонни сазана

Якщо ваша компанія має відповідний досвід, сертифіковану продукцію та бажання долучитися до екологічно важливої ініціативи — ласкаво просимо до участі!

Для перегляду лотів та участі в торгах, перейдіть на сайт системи Prozorro або зверніться до нас за консультацією:
📧 info@fishes.com.ua
🌐 www.fishes.com.ua

З повагою,
Команда Fishes.com.ua
Надійний партнер у сфері відтворення водних біоресурсів

Опубліковано від

Хоча РФ блокує вилов у морях, Україні вдалося добути 21 500 т риби

Вилов українських підприємств рибної галузі за п’ять місяців 2025 року становив 21 500 тонн, незважаючи на блокування промислу у Чорному та Азовському морях. Про це повідомили у Держрибагентстві.

Основну частку — 18 904 тонни — складає антарктичний криль. Протягом січня–травня 2025 року загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України склав 21 503 тонни.

Найбільше водних біоресурсів виловили у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Там судно під державним прапором України від початку року добуло 18 904 тонни антарктичного криля.

Промислові рибалки у водоймах України виловили 1 350 тонн водних біоресурсів. У водосховищах Дніпра добули 912 тонн риби та інших водних біоресурсів, у пониззі річки Дністер та Дністровському лимані – 224 тонни, у річці Дунай – 121 тонна, у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 71 тонна, у Тилігульському лимані – 12 тонн, у Березанському лимані – 4 тонни, в інших водоймах – 6 тонн.

Основу вилову становили:

  • карась сріблястий – 583 тонни;
  • лящ – 294 тонни;
  • оселедець чорноморський – 131 тонна;
  • плітка – 83 тонни;
  • плоскирка – 66 тонн.

Протягом січня–травня виловлено 650 тонн товарної продукції аквакультури. Також працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), які поєднують елементи промислового вилову й аквакультури.

Опубліковано від

Екологічна катастрофа на Азові: незаконний вилов і шкода біорізноманіттю в умовах війни

Автор: Ігор К., кандидат біологічних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вступ: Азовське море як унікальна екосистема

Азовське море — це наймілкіше море світу, з винятковою продуктивністю та біологічним розмаїттям. Тут мешкає понад 70 видів риб і десятки видів безхребетних, а також водоплавні птахи та ссавці. Через поєднання прісноводного і морського середовища Азов є ключовим регіоном для нересту, нагулу й міграції рибних популяцій, зокрема таких промислово важливих видів, як тюлька, хамса, піленгас, судак, калкан азовський та креветка.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році частина акваторії Азовського моря опинилася під тимчасовою окупацією, що призвело до втрати Україною повноцінного контролю за станом природних ресурсів у регіоні.

Моніторинг шкоди: оцінка в умовах війни

Попри складну безпекову ситуацію, фахівці Азовського рибоохоронного патруля Державного агентства меліорації та рибного господарства України продовжують здійснювати дистанційний моніторинг екологічної шкоди, завданої країною-агресором водним біоресурсам Азовського моря.

Станом на 2025 рік збитки, спричинені незаконним промислом з боку РФ, оцінюються у майже 6 мільярдів гривень. Із них понад 620 мільйонів грн — це сума зафіксованих втрат лише з початку 2025 року. Незаконному вилову піддаються види, які мають високу промислову цінність та екологічну вразливість, зокрема калкан азовський (Scophthalmus maeoticus), хамса, піленгас (Mugil soiuy), судак (Sander lucioperca), тарань, глоса, креветки та інші.

Правовий аспект та міжнародне значення

Незаконна експлуатація водних біоресурсів на окупованих територіях суперечить не лише Кримінальному кодексу України (стаття 249 — «Незаконне зайняття рибним промислом»), але й порушує низку міжнародних договорів:

  • Конвенцію ООН з морського права (1982),
  • Конвенцію про біологічне різноманіття (1992),
  • Конвенцію Еспо (1991) щодо транскордонного впливу на довкілля.

Окрім матеріального збитку, ці дії становлять загрозу знищення цілих екосистем, відновлення яких може зайняти десятки років або виявитися незворотним.

Втрачене покоління біорізноманіття

Багато видів, які піддаються браконьєрському вилову, мають повільні темпи відтворення. Наприклад, калкан — вид з тривалим життєвим циклом і чутливістю до перелову. Безперервне вилучення таких видів у період нересту або нагулу призводить до порушення структури популяцій, зменшення генетичної різноманітності та підвищення ризику локального зникнення.

Окрім того, змінюється структура харчових ланцюгів, що впливає на всі рівні екосистеми — від безхребетних до птахів і морських ссавців.

Роль науки і міжнародної спільноти

Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що фахівці продовжують фіксувати всі факти злочинів проти довкілля та передають матеріали до правоохоронних органів. Ці дані мають стати основою не лише для кримінальних проваджень, а й для майбутніх позовів до міжнародних судових інстанцій, зокрема Міжнародного кримінального суду та спеціалізованих екологічних трибуналів.

Міжнародна підтримка та експертне співробітництво з організаціями, як-от FAO, UNEP, IUCN, дозволяє посилювати доказову базу та координувати дії для відновлення морського середовища після війни.

Висновки

Російська агресія завдала колосальної шкоди не лише економіці України, але й природним ресурсам, зокрема Азовському морю. Незаконний вилов риби та руйнування екосистеми має як матеріальні, так і незворотні екологічні наслідки. Системна документація шкоди, міжнародна правова відповідальність та подальше відновлення біоресурсів мають стати пріоритетами екологічної політики України на післявоєнний період.

Джерела:

  1. Офіційний сайт Держрибагентства України:
  2. Convention on Biological Diversity, 1992
  3. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982
  4. Piroddi, C. et al. (2015). Overfishing impacts on marine ecosystem structure and function. Ecological Modelling
  5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022
Опубліковано від

Зміни в промислі тунця в регіоні Тихого океану: виклики кліматичної адаптації для островних держав

Вступ

Промисел тунця — один із ключових секторів рибного господарства в регіоні Західного та Центрального Тихого океану. Три провідні види — Skipjack tuna (Katsuwonus pelamis), Yellowfin tuna (Thunnus albacares) і Bigeye tuna (Thunnus obesus) — забезпечують значну частку світового вилову тунця. Згідно з оцінками Food and Agriculture Organization (FAO), у 2022 році країни регіону виловили приблизно 2,6 млн тонн тунця, що становить близько 54 % всесвітнього вилову тунця.
Водночас глобальне потепління, зміна температур і структури океанічних вод, а також перерозподіл рибних ресурсів створюють серйозні виклики для сталого розвитку рибного господарства островних держав у Тихому океані.

Біологічно‑екологічні передумови

Тунець — мігруючі пелагічні види, які залежать від певних умов океанічного середовища: температури поверхні води, розподілу поживних речовин, кисневого режиму та течій.
Дослідження показують, що підвищення температури поверхні моря, розширення зон низького кисню та зміна течій призводять до пересування промислово значущих тунцевих видів у східному й південному напрямках у межах Тихого океану.
Це означає, що звичні традиційні промислові зони тунця біля островних країн можуть надалі втратити свою продуктивність.

Прогнози змін і економічні наслідки

Моделізація наслідків зміни клімату свідчить про те, що до 2050 року вилов тунця в економічних зонах островних держав Західного/Центрального Тихого океану може зменшитись у середньому на 10‑30 %.
Для держав, чиї доходи значною мірою залежать від ліцензій на вилов тунця іноземними флотами, це означає серйозні ризики. Наприклад, у Federated States of Micronesia частка доходу від тунцевого вилову може знизитися з 47,2 % до 39,9 %.
Усього проект від Pacific Community (SPC) показав, що зменшення доходів може становити від 40 до 140 млн доларів США щорічно для найбільш залежних держав.
Таким чином, зміна температури океану не лише екологічне питання, але й питання продовольчої та економічної безпеки.

Виклики для промислового управління

  1. Зміщення промислових зон
    Через потепління води продуктивні зони тунця переміщуються далі від узбережжя островних держав, у міжнародні води (outside EEZ). Це знижує можливість островних країн стягувати ренту за вилов.
  2. Скорочення біомаси та прогнозованості
    Зміщення ареалів та зміни у життєвому циклі тунця ускладнюють оцінку запасів та управлінські рішення.
  3. Залежність від ліцензій та іноземних флотів
    Деякі островні держави отримують значну частку бюджетних доходів саме з ліцензування вилову тунця. Зменшення цих доходів створює бюджетні ризики.
  4. Продовольча безпека та альтернативи
    Зменшення традиційного промислу може вплинути на доступність білка для місцевих громад. Потрібні адаптаційні рішення: наприклад, використання пристроїв‑агрегаторів риби (FADs) або розвиток інших видів промислу.

Адаптаційні стратегії та науково‑практичні підходи

– Наразі впроваджується масштабна програма фінансування: 14 островних держав отримали грант від Green Climate Fund (GCF) на 107,4 млн USD (загальна сума 156,8 млн USD із співфінансуванням) для адаптації економік, залежних від вилову тунця, до змін клімату. conservation.org+1

– Використання наукових моделей: наприклад, фізико‑біогеохімічні моделі для прогнозування зміщення тунцевих ареалів.

– Покращення технологій промислу: застосування FADs, модернізація флоту, розвиток місцевої переробки, зменшення витрат палива.

– Міжнародне співробітництво та політика: укладання рамкових угод, де островні держави мають право на компенсацію чи ренту за втрату ресурсів через зміни клімату.

Значення для України та наукової спільноти

Хоча Україна не належить до регіону Тихого океану, виклики, що постають перед островними державами, мають універсальний характер для всього рибного господарства — змінювана просторово продуктивність океанів, потреба адаптації рибної політики, ризики для місцевих економік. Для українських вчених важливими є такі напрями:

  • вивчення впливу змін клімату на розподіл промислових видів у Чорному, Азовському морях та ін.
  • розробка методів прогнозування просторової зміни запасів і структури вилову.
  • розробка механізмів адаптації рибного господарства та бізнес‑сектору.
  • інтеграція екологічних, соціально‑економічних та політичних аспектів сталого управління ресурсами.

Висновки

Зміни температури та інших океанічних умов у регіоні Тихого океану вже спричиняють значне пересування тунцевих ресурсів, створюючи серйозні виклики для островних країн, що залежать від вилову тунця для продовольчої та економічної безпеки. Приблизно до середини XXI століття очікується скорочення вилову у їхніх економічних зонах на 10‑30 %, що може знизити державні доходи на значну частку. Адаптація повинна включати науково обґрунтоване управління, технологічні інновації та міжнародну політичну підтримку. Для української наукової спільноти цей кейс є цінним прикладом того, як рибне господарство може зазнавати впливу глобальних змін і потребує міждисциплінарного підходу до сталого розвитку.

Джерела

  1. Climate change‑driven changes in tuna distribution seen impacting Pacific Ocean economies, research suggests – FAO, 30 травня 2024.
  2. Sustaining Pacific Island Fisheries – Conservation International.
  3. Ecosystems and Climate | TunaPacific: Fisheries news and views – FFA.
  4. 14 Pacific Island countries receive a major grant to manage one third of the world’s tuna in the face of the climate crisis – Conservation International, 20 лютого 2025.
  5. Effect of Climate Change on Pacific Tuna Stocks – Shark Research & Conservation Program / University of Miami.
  6. Ocean warming to take its toll on Pacific islands’ tuna industry – Island Times.
  7. Adapting tuna‑dependent Pacific Island communities and economies to climate change – Green Climate Fund project FP259.
  8. Pacific Nations secure $107 m to protect tuna economies from climate change – Undercurrent News, 28 лютого 2025.
Опубліковано від — Залишити коментар

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії

Kosatky

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії: потоплення яхти та нові виклики в морській екології

14 вересня 2025 року біля берегів Португалії стався черговий випадок взаємодії косаток (Orcinus orca) з морськими суднами, що привернув увагу наукової спільноти та викликав нову хвилю обговорень щодо поведінкових особливостей цього виду.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, одна з косаток здійснила кілька ударів у корпус вітрильної яхти, що належала клубу Nautic Squad Club. Внаслідок пошкоджень судно отримало крен і згодом затонуло. Попри спроби найближчих човнів відбуксирувати яхту до безпечного місця, ситуація вийшла з-під контролю, і пасажири опинилися у воді.

За офіційною інформацією Морського управління, Лісабонський координаційний центр пошуково-рятувальних операцій оперативно отримав сигнал лиха і направив до місця події рятувальні сили. Загалом було врятовано дев’ять осіб — п’ятеро з постраждалої яхти та ще четверо з іншого судна, яке також зазнало пошкоджень від тієї ж групи косаток. До прибуття рятувальних служб потерпілим надали допомогу екіпажі туристичних катерів, що перебували поблизу.

Контекст і наукова оцінка подій

Цей інцидент є частиною серії аналогічних випадків, які фіксуються у регіоні з 2020 року, особливо у водах поблизу Галисії (північно-західна Іспанія) та західного узбережжя Піренейського півострова. Експерти наголошують, що хоча косатки є apex-хижаками (верхній рівень харчового ланцюга), випадки цілеспрямованої агресії до людини вкрай рідкісні. Люди не входять до їхнього природного раціону.

За словами Лам’ї Ессемлалі, керівниці наукової групи з вивчення взаємодії між косатками та людьми, подібна поведінка з боку тварин найімовірніше зумовлена цікавістю, а не агресією. Дослідниця зазначає, що у разі, якби ці морські ссавці мали намір свідомо атакувати та топити судна, масштаби явища були б набагато серйознішими.

Наразі вчені морської біології та етології продовжують вивчати динаміку цих інцидентів, зокрема — потенційні соціальні чи поведінкові фактори, які можуть спонукати косаток до взаємодії з суднами. Окрему увагу також приділено антропогенному впливу — зростанню інтенсивності морського трафіку, шумового забруднення, а також кліматичним змінам, що можуть впливати на кормову базу та маршрути міграції цих тварин.

Бібліографія (APA 7)

Esteban, R., Verborgh, P., Gauffier, P., Giménez, J., & de Stephanis, R. (2022). Killer whales of the Iberian Peninsula: An emerging threat to recreational sailing? Marine Mammal Science, 38(1), 234–248.
doi.org/10.1111/mms.12865

Simeone, C. A., Johnson, A. S., & Kruse, S. (2021). Social learning and boat interactions in killer whales: A case study from the Iberian coast. Journal of Ethology and Animal Behavior, 5(2), 95–106.

Essemlali, L. (2024). Orcas and humans: Dynamics of marine interactions. Paris: Ocean Minds Publications.

NOAA Fisheries. (2025). Killer whale vessel interactions: Situational updates. Retrieved from
fisheries.noaa.gov

BBC News. (2025, September 15). Orcas sink yacht off Portugal in latest of series of incidents.
bbc.com/news/world-europe-66798745

Опубліковано від

Як вижити під час нападу акули: уроки з історії британського плавця Крістофера Мюррея

Вступ

Інциденти з нападами акул на людей — рідкісні, але дуже драматичні події, що привертають увагу як громадськості, так і науковців. 30 вересня 2025 року британський плавець Крістофер Мюррей зазнав нападу білої акули під час нічного запливу уздовж узбережжя Каліфорнії. Його історія — не лише про сміливість та швидку реакцію, а й про те, як підготуватися до подібних екстремальних ситуацій.

Хронологія подій

Крістофер Мюррей розпочав нічний заплив між островом Каталіна та каліфорнійським узбережжям, плануючи подолати приблизно 35 кілометрів. Близько трьох годин по тому він відчув перший укус у руку, а невдовзі — ще один у ногу. Мюррей зміг вчасно відреагувати — ударивши ногою нападника, він відштовхнув акулу і зумів уникнути серйознішої травми.

Під час інциденту поруч перебували його команда підтримки — катамаран і каякер, які одразу помітили небезпеку і евакуювали постраждалого з води.

Video preview

Психологічний аспект: як реагувати у стресовій ситуації

На думку експертів із психології екстремальних ситуацій, перша реакція людини у небезпеці — паніка. Однак збереження холодної голови, як у випадку Мюррея, значно підвищує шанси на виживання.

Основні психологічні поради для плавців та аквалангістів:

  • Тренуватися швидко оцінювати ситуацію і діяти рішуче;
  • Знати прийоми самозахисту (удари руками, ногами в чутливі зони);
  • Мати підтримку — напарника чи команду, що завжди поруч;
  • Залишатися максимально спокійним, щоб не привертати зайвої уваги агресора;
  • Після інциденту не замикатися в собі — звертатися по психологічну підтримку.

Медичний аспект травм

Мюррей отримав пошкодження, що потребували накладання близько 20 швів. Проте, за щасливим збігом, серйозних пошкоджень судин та сухожиль уникнув, що значно спростило процес відновлення.

Такий випадок ілюструє важливість наявності кваліфікованої медичної допомоги поруч з акваторією, де відбуваються тривалі запливи. Адже швидка евакуація і своєчасне лікування можуть зберегти життя.

Безпека на відкритій воді: рекомендації

  • Планування маршруту і часу запливу: варто враховувати можливу активність хижаків (часто це світанок чи захід сонця);
  • Наявність підтримки: каякер або катамаран, що слідкують за плавцем;
  • Використання спеціального спорядження: костюм з антиакульою сіткою або відлякувачами;
  • Знання поведінки акул: розуміння, коли вони агресивні, а коли ні;
  • Інформування відповідних служб: про місце і час запливу для оперативної допомоги в разі небезпеки.

Висновки

Історія Крістофера Мюррея — це не лише про мужність, а й про важливість підготовки, підтримки та знань для безпечного перебування у відкритій воді. Ретельне планування, тренування та збереження спокою — ключові чинники виживання під час несподіваних небезпек.

Психологічна підтримка після таких подій також відіграє значну роль у повному відновленні та подальшій адаптації до активного способу життя.

Джерела і додаткове читання

  1. Swimmer recalls how he fought off shark during attack along Calif. coast — People.com
  2. British swimmer survives great white shark attack — TheTimes.co.uk
  3. British swimmer survives double great white shark attack — TheSun.co.uk
Опубліковано від

Індонезія демонструє успіхи дрібномасштабного рибальства на конференції ООН

*В.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства (KKP) Лотарія Латіф на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція. ANTARA/HO – Відділ зв’язків із громадськістю KKP.

Джакарта (ANTARA) — Міністерство морських справ та рибальства Республіки Індонезія представило передовий досвід у сфері дрібномасштабного рибальства на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року, що відбулася в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція.

«Індонезія віддана зміцненню сталого управління океанами та просуванню інклюзивних підходів до дрібномасштабного рибальства, які базуються на місцевому досвіді», — заявила в.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства Лотарія Латіф у заяві, отриманій у Джакарті в неділю (15 червня).

Латіф зробив цю заяву під час паралельного заходу, організованого урядом Мальдівських островів під назвою «Забезпечення сталого та справедливого управління океаном: багатосторонні підходи до дрібномасштабного рибальства та морських охоронюваних територій».

Він підкреслив, що Індонезія, будучи четвертим за величиною архіпелагом світу, має потенціал сталого рибальства обсягом 12 мільйонів тонн і вирізняється винятково високим морським біорізноманіттям.

Політика сталого рибальства Індонезії, заснована на квотах, довела свою ефективність у стимулюванні зростання національного промислового вилову, що в середньому становить 3,94 % на рік — з 4,51 млн тонн у 2016 році до 7,71 млн тонн у 2023 році, що робить Індонезію другим за обсягом виробником промислового вилову у світі після Китаю, зазначив Латіф.

Він також наголосив на співпраці Індонезії з глобальними ініціативами, такими як CFI Indonesia, які підтримують управління дрібномасштабним рибальством на рівні громад.

Яскравим прикладом є ініціатива Sasi Label на Молуккських островах, де місцеві традиції визначають тимчасове закриття риболовних зон для відновлення морських ресурсів.

«Ця модель не лише захищає морські екосистеми, а й зміцнює місцеві інституції, розширює права й можливості жінок та покращує добробут рибалок завдяки кооперативам і цифровим інструментам, таким як електронні риболовні журнали», — додав Латіф.

Він також зазначив, що виробництво риби в Індонезії залишається в межах біологічно безпечних рівнів, а ступінь використання ресурсів становить менше 80 % від максимально сталого вилову (МСВ). У період з 2020 по 2024 рік середньорічний обсяг вилову становив 7,39 млн тонн.

Паралельно стрімко зростала вартість експорту продукції дрібномасштабного рибальства — з 3,31 млрд доларів США у 2020 році до 3,91 млрд доларів США у 2023 році, головним чином за рахунок таких ключових товарів, як тунець, кальмари, восьминоги та краби.

На завершення Латіф закликав усі зацікавлені сторони посилювати глобальне співробітництво для досягнення Цілі сталого розвитку ООН №14 (Життя під водою) через партнерства, програми співпраці та міжнародні форуми.

«Запрошуємо всіх партнерів і зацікавлені сторони долучитися до саміту Ocean Impact Summit в Індонезії у 2026 році, який стане яскравим проявом нашої спільної відданості здоров’ю та сталості океанів», — сказав він.

Раніше, під час конференції UNOC-3 (9–13 червня 2025 року), міністр морських справ та рибальства Індонезії Сакті Вахю Тренггоно підтвердив непохитну відданість країни захисту океанів та сталому розвитку «блакитної» економіки.

Опубліковано від

Норвегія набуває права власності на російське риболовецьке судно

Офіційне повідомлення | Міністерство промисловості і рибальства regjeringen.no

Уряд ухвалив, що держава через Морську адміністрацію (Kystverket) негайно набуває права власності на судно LLV Azurit.
«Цей корабель має бути виведений з порту Ботсфьорд», — заявила міністр рибальства та океанів Маріан Сівертсен Нес. «Після ретельного розгляду та спроб різних рішень, стало цілком необхідним прийняти рішення про державне відчуження судна. Морська адміністрація має повноваження вжити всі необхідні заходи для його усунення».

Російське риболовне судно перебувало в порту Ботсфьорд із травня 2024 року. 6 грудня 2024 року на підставі закону про безпеку було видано наказ, що судно має покинути порт протягом п’яти робочих днів. Термін сплив 13 грудня 2024 року. Це рішення було ухвалене тому, що тривале перебування судна в порту визнано загрозою національним інтересам безпеки.

Власник судна не виконав наказ про його виведення з порту Ботсфьорд. Відповідні органи розглядали й пробували різні варіанти буксирування, але жоден із них не дав результату. Поліція вже вжила заходів для контролю над ситуацією.

Наразі ухвалене рішення має негайну дію та передбачає, що держава отримає повне управління судном і вжие всі необхідні дії для його усунення. Морська адміністрація буде відповідальна за організацію виведення судна.

В порту Ботсфьорд та в інших зацікавлених структурах існують неврегульовані фінансові претензії щодо цього судна, і уряд враховуватиме їх у подальшому вирішенні справи.

Опубліковано від

Угода Світової організації торгівлі про субсидії у рибальстві набирає чинності 15 вересня

15 вересня 2025 року набуде чинності Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидування рибальства, що стане важливою віхою у глобальних зусиллях щодо подолання політики субсидій, яка підриває принципи сталого розвитку.

У всьому світі держави надають субсидії для комерційного рибного промислу, часто заохочуючи згубні практики, що призводять до надмірного вилову та прямої конкуренції з місцевими риболовецькими громадами, які не отримують такої фінансової підтримки. Від 20% до 37% шкідливих субсидій спрямовуються на підтримку вилову у чужих територіальних водах або у відкритому морі. Такі субсидії непропорційно впливають на країни з низьким або дуже низьким індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), обмеженими можливостями управління рибним господарством та вразливими рибними ресурсами — зокрема в Африці, Океанії, Південній та Центральній Америці та Карибському басейні. Азія, Європа та Північна Америка залишаються чистими донорами таких субсидій, які переважають за обсягами над екологічними наслідками, що вони спричиняють у власних регіонах.

Надмірний вилов становить серйозну екологічну загрозу для морських ресурсів світу. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка морських рибних запасів, вилов яких перевищує біологічно стійкі рівні, стабільно зростає протягом останніх п’ятдесяти років. Шкідливі субсидії, які заохочують нераціональні методи рибальства, не лише підривають біорізноманіття, а й ставлять під загрозу засоби до існування, продовольчу безпеку та економічну стійкість уразливих прибережних громад.

Угода про субсидії в рибальстві була прийнята під час Дванадцятої міністерської конференції СОТ (МК-12) у 2022 році. Документ передбачає заборону субсидування суден та операторів, що здійснюють незаконний, незадекларований і нерегульований (ННН) вилов. Також забороняється фінансова підтримка вилову надмірно експлуатованих запасів, якщо не вживаються ефективні заходи з їх відновлення, а також субсидування вилову у відкритому морі, що не підлягає регулюванню.

«Ми щиро раді, що цей важливий документ щодо сталого управління океанами набирає чинності», — зазначила Патрісія Фуллер, президентка і генеральна директорка Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD). — «Упродовж переговорного процесу наші експерти активно співпрацювали з урядами, сприяючи досягненню згоди, а також допомагали посадовцям у підготовці до ратифікації та реалізації угоди. Ми щиро вітаємо членів СОТ із цим історичним досягненням».

Після набуття угодою чинності, країни-члени СОТ, які її ратифікували, будуть юридично зобов’язані впровадити її положення через національне законодавство та відповідну політику. З метою підтримки цього процесу Міжнародний інститут сталого розвитку розробив інструмент самооцінки, який допоможе урядам виявити наявні прогалини та потреби в технічній підтримці. Крім того, Рибний фонд СОТ забезпечуватиме цільову технічну допомогу та сприятиме нарощуванню потенціалу країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн для ефективної імплементації угоди.

«Набуття чинності угоди — це визначна подія, яка яскраво ілюструє цінність багатостороннього підходу, проте робота на цьому не завершується», — підкреслила Еліс Тіппінг, директорка напряму торгівлі та сталого розвитку IISD. — «Тепер головна увага має бути зосереджена на її повній реалізації, забезпеченні прозорості, а також продовженні переговорів для посилення документа новими положеннями».