Опубліковано

Кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Вплив екстремальних погодних умов на аквакультурні системи: кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Анотація
Внаслідок шторму Amy з аквакультурного господарства компанії Mowi Scotland втекло близько 75 000 особин атлантичного лосося. У статті розглянуто технічні причини аварії, попередні оцінки екологічних ризиків, потенційний вплив на місцеву іхтіофауну, а також практики інформування та реагування з боку оператора ферми. Подібні інциденти стають дедалі актуальнішими у зв’язку зі змінами клімату та зростанням частоти екстремальних погодних явищ. Наводиться аналіз ризиків для екосистем та рекомендації для підвищення надійності морських аквакультурних систем.

Ключові слова: лосось, втеча риби, аквакультура, зміна клімату, біобезпека, Mowi, шторми, шотландські ферми.


1. Вступ

Морська аквакультура, зокрема вирощування атлантичного лосося (Salmo salar), є однією з найважливіших галузей продовольчої безпеки у багатьох країнах. Однак інтенсивне вирощування риби у відкритих морських умовах супроводжується ризиками — як технічного, так і біоекологічного характеру. Однією з таких загроз є втеча культивованої риби в дику природу, що може мати непередбачувані наслідки для місцевих екосистем, генетичної чистоти популяцій, розповсюдження хвороб.


2. Опис інциденту

Компанія Mowi Scotland повідомила про масову втечу риби з ферми в Гостені (район Аргайл і Біют), що відбулася під час шторму Amy. За попередніми оцінками, втекло близько 75 000 особин лосося середньою вагою 860 грамів.

Попереднє розслідування встановило, що внаслідок сильного вітру та хвиль відбулося зсування якірних кріплень, що призвело до контакту сітчастого коша з поплавковою трубою. У результаті — утворився розрив, через який риба втекла у відкрите море.


3. Заходи реагування

Компанія оперативно поінформувала відповідні органи, включаючи місцевих регуляторів і представників риболовецьких громад. Наразі Mowi проводить внутрішнє розслідування інциденту та перевіряє надійність усієї системи утримання на локації. Паралельно проводиться моніторинг біорізноманіття в районі втечі для оцінки потенційного впливу на дику іхтіофауну.


4. Потенційні екологічні наслідки

Втеча лосося із закритих систем є однією з найбільших загроз для морських екосистем, зокрема:

  • Генетичне забруднення: штучно вирощені риби можуть схрещуватися з дикими популяціями, погіршуючи їхню адаптивну здатність.
  • Харчова конкуренція: лосось-утікач витісняє ендемічні види або конкурує з ними за ресурси.
  • Ризик поширення хвороб: фермерська риба часто є носієм паразитів або вірусів, що можуть передаватись у дику природу.

Подібні випадки вже ставали предметом наукових досліджень у Норвегії, Канаді, Чилі, і тепер — у Великій Британії. Наприклад, згідно з даними North Atlantic Salmon Conservation Organization (NASCO), щороку в Північній півкулі фіксуються втечі понад мільйона особин із аквакультурних господарств [1].


5. Вплив зміни клімату на морську аквакультуру

Зростаюча частота екстремальних погодних явищ, включаючи шторми, є наслідком глобальних змін клімату. В умовах потепління морського середовища спостерігаються:

  • зростання частоти штормів у північній Атлантиці;
  • зміна гідродинаміки прибережних регіонів;
  • збільшення механічного навантаження на морські інженерні споруди.

У такому контексті традиційні системи морської аквакультури потребують модернізації — зокрема, використання більш глибоководних або захищених локацій, зміцнення кріплень, застосування сіток з підвищеною стійкістю.


6. Висновки та рекомендації

  • Масова втеча лосося під час шторму Amy в Шотландії підкреслює необхідність підвищення стійкості аквакультурних об’єктів до погодних факторів.
  • Необхідно вдосконалювати стандарти безпеки та створити міжнародні протоколи для швидкого реагування на подібні інциденти.
  • Українським підприємствам, які розвивають морську аквакультуру (особливо в Чорному морі), слід враховувати цей досвід при плануванні інфраструктури та ризик-менеджменту.

Список використаних джерел

  1. NASCO – North Atlantic Salmon Conservation Organization. “Report on the Impacts of Escaped Farmed Salmon.” 2022.
  2. Mowi Scotland official statement.
  3. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022.
  4. Taranger, G. L. et al. (2015). “Risk assessment of the environmental impact of Norwegian aquaculture.” Aquaculture Environment Interactions, 5(1), 1–28.
  5. BBC News. “Storm Amy causes fish escape at Scottish salmon farm.” (2025).
  6. Thorstad, E. B. et al. (2008). “Incidence and impacts of escaped farmed Atlantic salmon Salmo salar in nature.” NINA Special Report, 36.

Стейк лосося

11,00 
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

В’єтнам звертається до США прохання переглянути заборону

vietnam

В’єтнам звертається до Сполучених Штатів із проханням переглянути заборону на експорт морепродуктів

Ханой, В’єтнам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням переглянути рішення, яке може призвести до заборони експорту деяких видів в’єтнамських морепродуктів на американський ринок, починаючи з наступного року. Це може стати значним ударом для економіки країни, яка вже зазнала впливу американських тарифів.

Міністр промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хонг Дієн у понеділок направив листа Міністру торгівлі США Говардові Латніку з проханням переглянути рішення Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), ухвалене в серпні цього року. Воно ґрунтується на висновку, що деякі методи рибальства у В’єтнамі становлять ризик для морських ссавців, повідомляє міністерство у своєму офіційному заяві.

Сполучені Штати є одним із найбільших ринків збуту морепродуктів В’єтнаму. За даними митної служби В’єтнаму, експорт до США зріс на 6,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й склав 1,24 млрд доларів США, що становить 17,3% від загального обсягу експорту морепродуктів країни.

Минулого місяця NOAA повідомило Міністерство сільського господарства В’єтнаму про відмову у наданні так званого “comparability finding” відповідно до Закону про захист морських ссавців (Marine Mammal Protection Act) для 12 методів рибальства, що застосовуються у країні.

Згідно з правилами, країни, яким відмовлено у цьому висновку, забороняється експортувати рибу та рибну продукцію з відповідних рибальських промислів до США.

У заяві Міністерства зазначається, що ця заборона завдасть шкоди ключовим експортним позиціям В’єтнаму, зокрема тунцю, меч-рибі, груперу, макрелі, пліті, крабам і кальмарам.

Міністр Нгуєн Хонг Дієн у листі підкреслив, що скасування цього рішення допоможе “уникнути серйозних порушень у двосторонній торгівлі та захистити засоби існування сотень тисяч в’єтнамських рибалок і працівників галузі”.

Варто зазначити, що Сполучені Штати, будучи найбільшим ринком збуту для В’єтнаму, ввели 20% тариф на в’єтнамський експорт, а транзитні поставки через В’єтнам із третіх країн оподатковуються за ставкою 40%. Експорт В’єтнаму до США знизився на 2% порівняно з липнем і склав 13,94 млрд доларів США.

У листі міністр Дієн також наголосив, що В’єтнам розглядає Сполучені Штати як важливого торговельного партнера та підтвердив наміри країни продовжувати тісну співпрацю з США для конструктивного і перспективного вирішення актуальних питань.

Для довідки, Європейська комісія також винесла “жовту картку” В’єтнаму за недостатні зусилля у боротьбі з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибальством, що призвело до зниження обсягів експорту в’єтнамських морепродуктів до країн ЄС.

Бичок

21,00 
Категорія:
Опубліковано

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову у III кварталі через підвищення температури морської води

Анотація

Компанія Grieg Seafood повідомила про зменшення обсягів вирощеного лосося у III кварталі 2025 року. Основною причиною названо незвично теплі морські води в регіоні Ругаланд (Норвегія), що вплинули на біологічний стан риби та темпи її росту. У статті проаналізовано біологічні наслідки, реакцію компанії та ширший контекст змін клімату для світової та української аквакультури.


1. Вступ

Grieg Seafood — одна з провідних компаній у світовому секторі вирощування лосося — у жовтні 2025 року повідомила, що фактичний вилов за третій квартал склав приблизно 6 800 тонн у перерахунку на випотрошену вагу (GWT). Це на понад 1 200 тонн менше, ніж передбачалося. Головною причиною стало аномальне потепління морської води, що вплинуло на фізіологічний стан риби.


2. Причини зменшення обсягів вилову

  • Висока температура моря уповільнила ріст риби та підвищила біологічні ризики, включно з інфекціями та зниженням імунітету.
  • У зв’язку з цим Grieg Seafood вирішила достроково виловити рибу з найбільш затратних локацій, щоб зменшити ризики втрат і стабілізувати результати на наступний квартал.
  • Незважаючи на складнощі, компанія продовжує інвестувати в системи post-smolt (вирощування мальків у контрольованих умовах перед випуском у відкриту воду). Розширення потужностей партнерської ферми Tytlandsvik Aqua заплановано на 2026–2028 роки.

3. Біологічні наслідки теплих морських вод

Зміна температурного режиму спричиняє низку проблем у вирощуванні лосося:

  • Стрес і зниження апетиту у риби, що призводить до повільного росту та втрат у вазі.
  • Зниження рівня кисню у воді, що загрожує рибі за високої щільності посадки.
  • Підвищена вразливість до паразитів, зокрема морських вошей (Lepeophtheirus salmonis).
  • Вища смертність, особливо на фермах без належного контролю мікроклімату.

4. Економічні наслідки для компанії та ринку

  • Фінансові втрати через менші обсяги реалізації на фоні фіксованих витрат.
  • Зміна виробничої стратегії, щоб мінімізувати ризики — достроковий вилов із проблемних ферм, фокус на стійкі системи.
  • Інвестиції в адаптацію: Grieg активно фінансує новітні технології вирощування, які дозволяють частково ізолювати виробництво від змін навколишнього середовища.

5. Висновки та уроки для української аквакультури

Кейс Grieg Seafood — це показовий приклад того, як кліматичні зміни безпосередньо впливають на рибогосподарський сектор:

  1. Підвищення температури води вже сьогодні є фактором ризику для аквакультури не лише в морях, а й у прісноводних водоймах.
  2. Виробникам в Україні варто інвестувати в моніторинг температури, щільності риби, контролю за рівнем кисню та інші системи біозахисту.
  3. Необхідно враховувати кліматичні сценарії при плануванні регіонів розташування господарств та технологій вирощування.

Джерела:

  1. Fish Farming Expert – Warmer water impacts Grieg Seafood’s Q3 salmon harvest
  2. Seafood Source – Grieg, Måsøval experience reduced Q3 2025 harvests
Опубліковано

Незаконна торгівля європейський вугор

Незаконна торгівля європейський вугор (Anguilla anguilla): виклики для сталого промислу та природоохоронної політики

Вступ

Європейський вугор (Anguilla anguilla) — вид, що перебуває під особливою загрозою. За оцінками International Union for Conservation of Nature (IUCN), він має статус «критично зникаючий». Попри це, незаконна торгівля ним донині є однією з найбільш прибуткових незаконних операцій у світі дикої природи.

У цій статті розглядаються масштаби, механізми та наслідки нелегального промислу й експорту європейського вугра, а також шляхи протидії цьому явищу — з акцентом на значення для науки, промислової політики й охорони біорізноманіття.


Біологічні та екологічні передумови

Європейський вугор має складний життєвий цикл: личинки нерестового походження мігрують із Саргасового моря до європейських річок і заток, де ростуть у прісній або солонуватій воді; дорослі особини повертаються до Саргасового моря для нересту.
Виробництво вугрів у замкнутих умовах на комерційній основі до сих пір є майже неможливим. Як наслідок, промисел і вирощування бізнес‑структур залежать від вилову молодих форм — «glass eels» (скляні вугри).
За даними, рекрутмент (приплив молоді) вугра скоротився до рівня приблизно 1 % від рівнів 1980‑х років.

Ці фактори створюють високу вразливість виду до будь‑якого додаткового тиску з боку промислу чи незаконної діяльності.


Масштаби та механізми нелегальної торгівлі

Масштаби

  • Нелегальний ринок європейського вугра оцінюється в до кількох мільярдів євро щорічно.
  • Наприклад, операція Europol «Operation Lake V» із залученням правоохоронних органів понад 24 країн зафіксувала тисячі перевірок, сотні вилучень та десятки арештів.
  • Організація Sustainable Eel Group (SEG) оцінює, що щорічно до 100 тонн «glass eels» нелегально вивозиться з Європи.

Механізми

  • Молодь вугра виловлюється у прибережних районах Франції, Іспанії, Португалії, Великобританії.
  • Далі вона нелегально експортується до Азії (зокрема до Китаю, Гонконгу, Японії), де її дорощують у фермерських господарствах.
  • Трафік часто здійснюється складними шляхами: транзитом через африканські країни (Марокко, Сенегал), використовуючи різні «маскувальні» методи — укриття у контейнерах з мідіями, пакування в багажі, зміна назви виду при експорті.
  • Попри заборону експорту з ЄС з 2010 року (нульова квота) мережі контрабанди продовжують діяти, пристосовуючись до посилення контролю.

Наслідки для промислу, екосистем і политик

Для виду

Постійний вилов молоді призводить до скорочення популяцій вугра, що вже зазнали значного виснаження. Wetlands International Europe+1 Без припливу молоді життєвий цикл виду може бути порушений, а спроможність популяції відновлюватися — серйозно знижена.

Для промислової та місцевої економіки

І хоча виробництво вугра в Європі скорочується, незаконний вилов створює нечесні умови конкуренції, шкодить легальному бізнесу, руйнує довіру до ланцюгів постачання та стимулює криміналізацію рибного промислу.

Для міжнародної політики і регулювання

Торгові мережі вугра — це приклад перетину сфер охорони природи, боротьби зі злочинністю, регулювання рибальства та транснаціональних ланцюгів постачання. Недостатня прозорість ланцюгів, недосконалість стеження, слабка координація між країнами створюють вразливості.


Виклики і перспективи контролю

Виклики

  • Відстеження походження «glass eels» — технологічно й логістично складне завдання.
  • Торговці й контрабандисти швидко адаптуються до перевірок, винаходячи нові маршрути й способи маскування.
  • Правова інфраструктура різних країн не завжди синхронізована, а відповідальність — не завжди адекватно застосована.

Перспективи

  • Розвиток ДНК‑аналізу (eDNA) як інструмента для перевірки походження вугра.
  • Міжнародне розширення охорони через Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (CITES) — пропозиції охопити всі види роду Anguilla.
  • Підвищення прозорості в ланцюгах постачання, розвиток сертифікації «легального походження», контроль за транспортом і експортом.
  • Залучення науки, громадськості й бізнесу до моніторингу та зменшення попиту на нелегальну продукцію.

Висновки

Незаконна торгівля європейським вугром — це не лише питання окремого виду, а виклик для глобальної системи контролю за дикою природою, рибним господарством і міжнародною торгівлею. Для України та країн регіону важливий досвід Європи:

  • необхідність врахування не лише традиційного вилову, а й нелегальних витоків,
  • потреба у зміцненні нормативно‑правової бази,
  • важливість участі у міжнародних механізмах репо́ртингу та обміну інформацією.

У науковому контексті ця проблема актуалізує теми: сталого управління рибними ресурсами, транскордонного контролю, екологічного криміналу, і промислової екології. Подальші дослідження мають включати генетичний моніторинг, оцінку впливу нелегального вилову на локальні екосистеми, а також аналіз ефективності політик «легалізації» та сертифікації.


Джерела

  1. Inside the illegal eel trade: is there a way to stop Europe’s biggest wildlife crime before it’s too late? – The Guardian, 22 жовтня 2025.
  2. TRAFFIC: Wildlife Money Trails. June 2023.
  3. Jail for glass eel traffickers – Association «Robin des Bois», 11 квітня 2025. r
  4. International Police Operation Nets 52 Glass Eel Smuggling Suspects – OCCRP.
  5. EU Action Plan against Wildlife Trafficking – Commission Staff Working Document.
  6. Inside the takedown of Europe’s multi‑billion pound eel mafia – Wetlands International Europe.
  7. Eel Trafficking by Air Found in Operation Lake‑V – Border Security Report, 7 червня 2021.
  8. From Belgium to China: illegal eel trade brings billions of euros, but police are still conducting raids – УНН, 3 серпня 2025.
  9. Operation against Glass Eel Trafficking – EUCRIM, 6 червня 2018.
  10. Trafficking | Sustainable Eel Group.
  11. Export of endangered eels to Russia ends after UK government ban – The Guardian, 28 березня 2025.
Опубліковано

Зариблення

Шановні партнери!

Команда Fishes.com.ua щиро запрошує компанії долучитися до участі в електронних аукціонах системи Prozorro, що стосуються закупівель малька для зариблення ключових водних об’єктів України.

На даний момент відкриті аукціони на постачання малька для наступних проєктів зариблення:

🔹 Кам’янське водосховище — вселення 20 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду).
🔹 Канівське водосховище — відновлення біорізноманіття шляхом вселення понад 1,2 тонни товстолоба, сазана (коропа) та білого амура.
🔹 Дністровський лиман — передбачається вселення майже 28,8 тонни товстолоба, сазана та білого амура.
🔹 Кам’янське водосховище (Дніпропетровська область) — планується зариблення:
    • 14 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду)
    • 3 тонни сазана
🔹 Кам’янське водосховище (Полтавська область) — заплановано:
    • 19 тонн товстолоба
    • 3 тонни сазана

Якщо ваша компанія має відповідний досвід, сертифіковану продукцію та бажання долучитися до екологічно важливої ініціативи — ласкаво просимо до участі!

Для перегляду лотів та участі в торгах, перейдіть на сайт системи Prozorro або зверніться до нас за консультацією:
📧 info@fishes.com.ua
🌐 www.fishes.com.ua

З повагою,
Команда Fishes.com.ua
Надійний партнер у сфері відтворення водних біоресурсів

Опубліковано

Хоча РФ блокує вилов у морях, Україні вдалося добути 21 500 т риби

Вилов українських підприємств рибної галузі за п’ять місяців року становив 21 500 тонн, незважаючи на блокування промислу у Чорному та Азовському морях. Про це повідомили у Держрибагентстві.

Основну частку — 18 904 тонни — складає антарктичний криль. Протягом року загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України склав 21 503 тонни.

Найбільше водних біоресурсів виловили у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Там судно під державним прапором України від початку року добуло 18 904 тонни антарктичного криля.

Промислові рибалки у водоймах України виловили 1 350 тонн водних біоресурсів. У водосховищах Дніпра добули 912 тонн риби та інших водних біоресурсів, у пониззі річки Дністер та Дністровському лимані – 224 тонни, у річці Дунай – 121 тонна, у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 71 тонна, у Тилігульському лимані – 12 тонн, у Березанському лимані – 4 тонни, в інших водоймах – 6 тонн.

Основу вилову становили:

  • карась сріблястий – 583 тонни;
  • лящ – 294 тонни;
  • оселедець чорноморський – 131 тонна;
  • плітка – 83 тонни;
  • плоскирка – 66 тонн.

Протягом січня–травня виловлено 650 тонн товарної продукції аквакультури. Також працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), які поєднують елементи промислового вилову й аквакультури.

Опубліковано Залишити коментар

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії

Kosatky

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії: потоплення яхти та нові виклики в морській екології

Біля берегів Португалії стався черговий випадок взаємодії косаток (Orcinus orca) з морськими суднами, що привернув увагу наукової спільноти та викликав нову хвилю обговорень щодо поведінкових особливостей цього виду.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, одна з косаток здійснила кілька ударів у корпус вітрильної яхти, що належала клубу Nautic Squad Club. Внаслідок пошкоджень судно отримало крен і згодом затонуло. Попри спроби найближчих човнів відбуксирувати яхту до безпечного місця, ситуація вийшла з-під контролю, і пасажири опинилися у воді.

За офіційною інформацією Морського управління, Лісабонський координаційний центр пошуково-рятувальних операцій оперативно отримав сигнал лиха і направив до місця події рятувальні сили. Загалом було врятовано дев’ять осіб — п’ятеро з постраждалої яхти та ще четверо з іншого судна, яке також зазнало пошкоджень від тієї ж групи косаток. До прибуття рятувальних служб потерпілим надали допомогу екіпажі туристичних катерів, що перебували поблизу.


Контекст і наукова оцінка подій

Цей інцидент є частиною серії аналогічних випадків, які фіксуються у регіоні з 2020 року, особливо у водах поблизу Галисії (північно-західна Іспанія) та західного узбережжя Піренейського півострова. Експерти наголошують, що хоча косатки є apex-хижаками (верхній рівень харчового ланцюга), випадки цілеспрямованої агресії до людини вкрай рідкісні. Люди не входять до їхнього природного раціону.

За словами Лам’ї Ессемлалі, керівниці наукової групи з вивчення взаємодії між косатками та людьми, подібна поведінка з боку тварин найімовірніше зумовлена цікавістю, а не агресією. Дослідниця зазначає, що у разі, якби ці морські ссавці мали намір свідомо атакувати та топити судна, масштаби явища були б набагато серйознішими.

Наразі вчені морської біології та етології продовжують вивчати динаміку цих інцидентів, зокрема — потенційні соціальні чи поведінкові фактори, які можуть спонукати косаток до взаємодії з суднами. Окрему увагу також приділено антропогенному впливу — зростанню інтенсивності морського трафіку, шумового забруднення, а також кліматичним змінам, що можуть впливати на кормову базу та маршрути міграції цих тварин.


Бібліографія (APA 7)

Esteban, R., Verborgh, P., Gauffier, P., Giménez, J., & de Stephanis, R. (2022). Killer whales of the Iberian Peninsula: An emerging threat to recreational sailing? Marine Mammal Science, 38(1), 234–248.
doi.org/10.1111/mms.12865

Simeone, C. A., Johnson, A. S., & Kruse, S. (2021). Social learning and boat interactions in killer whales: A case study from the Iberian coast. Journal of Ethology and Animal Behavior, 5(2), 95–106.

Essemlali, L. (2024). Orcas and humans: Dynamics of marine interactions. Paris: Ocean Minds Publications.

NOAA Fisheries. (2025). Killer whale vessel interactions: Situational updates. Retrieved from
fisheries.noaa.gov

BBC News. (2025, September 15). Orcas sink yacht off Portugal in latest of series of incidents.
bbc.com/news/world-europe-66798745

Опубліковано

Індонезія демонструє успіхи дрібномасштабного рибальства на конференції ООН

*В.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства (KKP) Лотарія Латіф на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція. ANTARA/HO – Відділ зв’язків із громадськістю KKP.

Джакарта (ANTARA) — Міністерство морських справ та рибальства Республіки Індонезія представило передовий досвід у сфері дрібномасштабного рибальства на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року, що відбулася в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція.

«Індонезія віддана зміцненню сталого управління океанами та просуванню інклюзивних підходів до дрібномасштабного рибальства, які базуються на місцевому досвіді», — заявила в.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства Лотарія Латіф у заяві, отриманій у Джакарті в неділю (15 червня).

Латіф зробив цю заяву під час паралельного заходу, організованого урядом Мальдівських островів під назвою «Забезпечення сталого та справедливого управління океаном: багатосторонні підходи до дрібномасштабного рибальства та морських охоронюваних територій».

Він підкреслив, що Індонезія, будучи четвертим за величиною архіпелагом світу, має потенціал сталого рибальства обсягом 12 мільйонів тонн і вирізняється винятково високим морським біорізноманіттям.

Політика сталого рибальства Індонезії, заснована на квотах, довела свою ефективність у стимулюванні зростання національного промислового вилову, що в середньому становить 3,94 % на рік — з 4,51 млн тонн у 2016 році до 7,71 млн тонн у 2023 році, що робить Індонезію другим за обсягом виробником промислового вилову у світі після Китаю, зазначив Латіф.

Він також наголосив на співпраці Індонезії з глобальними ініціативами, такими як CFI Indonesia, які підтримують управління дрібномасштабним рибальством на рівні громад.

Яскравим прикладом є ініціатива Sasi Label на Молуккських островах, де місцеві традиції визначають тимчасове закриття риболовних зон для відновлення морських ресурсів.

«Ця модель не лише захищає морські екосистеми, а й зміцнює місцеві інституції, розширює права й можливості жінок та покращує добробут рибалок завдяки кооперативам і цифровим інструментам, таким як електронні риболовні журнали», — додав Латіф.

Він також зазначив, що виробництво риби в Індонезії залишається в межах біологічно безпечних рівнів, а ступінь використання ресурсів становить менше 80 % від максимально сталого вилову (МСВ). У період з 2020 по 2024 рік середньорічний обсяг вилову становив 7,39 млн тонн.

Паралельно стрімко зростала вартість експорту продукції дрібномасштабного рибальства — з 3,31 млрд доларів США у 2020 році до 3,91 млрд доларів США у 2023 році, головним чином за рахунок таких ключових товарів, як тунець, кальмари, восьминоги та краби.

На завершення Латіф закликав усі зацікавлені сторони посилювати глобальне співробітництво для досягнення Цілі сталого розвитку ООН №14 (Життя під водою) через партнерства, програми співпраці та міжнародні форуми.

«Запрошуємо всіх партнерів і зацікавлені сторони долучитися до саміту Ocean Impact Summit в Індонезії у 2026 році, який стане яскравим проявом нашої спільної відданості здоров’ю та сталості океанів», — сказав він.

Раніше, під час конференції UNOC-3 (9–13 червня 2025 року), міністр морських справ та рибальства Індонезії Сакті Вахю Тренггоно підтвердив непохитну відданість країни захисту океанів та сталому розвитку «блакитної» економіки.

Опубліковано

Норвегія набуває права власності на російське риболовецьке судно

Офіційне повідомлення | Міністерство промисловості і рибальства regjeringen.no

Уряд ухвалив, що держава через Морську адміністрацію (Kystverket) негайно набуває права власності на судно LLV Azurit.
«Цей корабель має бути виведений з порту Ботсфьорд», — заявила міністр рибальства та океанів Маріан Сівертсен Нес. «Після ретельного розгляду та спроб різних рішень, стало цілком необхідним прийняти рішення про державне відчуження судна. Морська адміністрація має повноваження вжити всі необхідні заходи для його усунення».

Російське риболовне судно перебувало в порту Ботсфьорд із травня 2024 року. 6 грудня 2024 року на підставі закону про безпеку було видано наказ, що судно має покинути порт протягом п’яти робочих днів. Термін сплив 13 грудня 2024 року. Це рішення було ухвалене тому, що тривале перебування судна в порту визнано загрозою національним інтересам безпеки.

Власник судна не виконав наказ про його виведення з порту Ботсфьорд. Відповідні органи розглядали й пробували різні варіанти буксирування, але жоден із них не дав результату. Поліція вже вжила заходів для контролю над ситуацією.

Наразі ухвалене рішення має негайну дію та передбачає, що держава отримає повне управління судном і вжие всі необхідні дії для його усунення. Морська адміністрація буде відповідальна за організацію виведення судна.

В порту Ботсфьорд та в інших зацікавлених структурах існують неврегульовані фінансові претензії щодо цього судна, і уряд враховуватиме їх у подальшому вирішенні справи.

Опубліковано

Зимова риболовля на карася

В холодну пору карась тримається стабільних і безпечних зон: глибоких ям, старого русла, мулистого дна та ділянок без течії. Саме там вода тепліша й риба економить енергію.

Українська Рибалка