Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.

Україна активно здійснює підготовчі заходи для інтеграції до Європейського Союзу, зокрема щодо проходження процедури офіційного скринінгу на відповідність національного законодавства вимогам права ЄС. Одним із ключових етапів цього процесу є підготовка за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура».

14–15 травня відбувся другий раунд імітаційних сесій, які моделюють формат майбутньої офіційної двосторонньої зустрічі між Україною та Європейською комісією.

Українську делегацію очолював Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. До її складу увійшли представники Мінагрополітики та Держрибагентства, а також Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Делегація представила проєкти тематичних презентацій, виступів та позиційних матеріалів, що охоплюють ключові аспекти українського та європейського законодавства у сфері рибальства та аквакультури.

Особлива увага була приділена таким питанням:

• загальним принципам Спільної риболовної політики (CFP);
• ринковій політиці щодо продукції рибальства та аквакультури;
• інспекції та контролю у рибальстві;
• розвитку аквакультури та морському просторовому плануванню;
• боротьбі з незаконним, непідзвітним і нерегульованим (ННН) рибальством;
• плануванню вилову та можливостям риболовлі;
• структурній підтримці в рамках Європейського фонду мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF);
• механізмах державної допомоги;
• збору та управлінню даними.

Європейські партнери високо оцінили якість підготовки української делегації та реальні результати імплементації норм європейського законодавства.

Мінагрополітики та Держрибагентство висловлюють подяку міжнародним експертам з програми Ukraine2EU, проєкту IPRSA, а також фахівцям Виконавчого агентства з рибальства та аквакультури Болгарії за цінні коментарі, експертну підтримку та обмін досвідом, що є надзвичайно важливими для якісної підготовки України до переговорного процесу.

10 вересня 2025 року державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу у взаємодії з працівниками відділу водної поліції Білгород-Дністровського районного управління поліції ГУНП в Одеській області та співробітниками 26-го загону Державної прикордонної служби України виявили грубе порушення природоохоронного законодавства України.

Інцидент зафіксовано на території Національного природного парку «Тузловські лимани», а саме — на озері Алібей поблизу села Новомихайлівка. Особа, що вчинила правопорушення, здійснювала незаконний вилов водних біоресурсів з використанням двох ліскових сіток, що є забороненим знаряддям лову. У результаті було виловлено 439 особин кефалі гостроніс (Liza saliens), яка є важливим об’єктом промислового рибальства та має екологічне значення в лиманній екосистемі.

За фактом правопорушення складено адміністративний протокол відповідно до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу».

Згідно з проведеними розрахунками, збитки, завдані рибним запасам України, перевищують 8 мільйонів гривень, що свідчить про особливо небезпечний характер правопорушення як з точки зору екологічної шкоди, так і з огляду на економічні наслідки для держави.

facebook .com/sw.dei

Сталий розвиток морського рибальства: виклики, інновації та перспективи для України

Анотація

У статті розглядаються глобальні тенденції сталого морського рибальства, зокрема зменшення шкідливих субсидій, пошук етичних альтернатив традиційному вилову та впровадження цифрових інструментів управління галуззю. Проаналізовано потенціал інтеграції України в ці процеси, визначено ключові напрями для удосконалення законодавства, підвищення прозорості та стимулювання аквакультури. Окрема увага приділена технологічним інноваціям і лабораторно вирощеним морепродуктам як новій парадигмі продовольчої безпеки.

Ключові слова:

морське рибальство, сталий розвиток, аквакультура, лабораторно вирощена риба, цифровізація, екологічна політика, інновації, Україна

Вступ

Світова рибна галузь перебуває в стані глибоких змін. Надмірний вилов, деградація морських екосистем і кліматичні зміни змушують переосмислити традиційні моделі ведення рибного господарства. Відповіддю стає концепція сталого морського рибальства, яка поєднує екологічну безпеку з економічною доцільністю. Для України, що має вихід до Чорного моря, розвиток сталих практик — це не лише вимога часу, а й шлях до зміцнення національного продовольчого та екологічного суверенітету.

1. Глобальні тренди сталого рибальства

Останні роки засвідчили кілька ключових змін у підходах до вилову:

• Скорочення державних субсидій, що стимулюють надмірну експлуатацію морських ресурсів.
• Запровадження обмежень на промисловий вилов у зонах ризику, включно зі створенням морських заповідників.
• Підтримка відповідального споживання через маркування продукції (MSC, ASC).
• Розвиток альтернативних джерел білка, зокрема вирощування риби в лабораторних умовах без шкоди живій природі.

2. Лабораторно вирощені морепродукти: наукова інновація та етична альтернатива

Поява на ринку клітинно культивованої риби, як-от лосось компанії Wildtype, відкриває нові горизонти для продовольчих систем. Такі продукти:

• знижують тиск на популяції дикої риби;
• не містять антибіотиків і мікропластика;
• виробляються з мінімальним вуглецевим слідом.

Українським науковим установам варто долучитися до досліджень у сфері культивованих морепродуктів, зокрема в питаннях безпеки, технологій вирощування та етики.

3. Технологічна модернізація галузі

Інновації охоплюють різні аспекти морського рибальства:

• Суднобудування: екологічні двигуни, системи очищення баластних вод.
• Електронні реєстри та облік вилову: цифрова подача звітів, супутникове спостереження, інтерфейси для інтеграції з міжнародними базами даних.
• Автоматизація: використання безпілотних апаратів для обстеження рибних запасів.

4. Український контекст: можливості та виклики

Для адаптації до нових глобальних реалій Україна має зосередитися на:

• Законодавчих змінах: ухваленні закону «Про аквакультуру», модернізації норм щодо електронного моніторингу та звітності.
• Інституційному посиленні: розвиток Морської охорони ДПСУ, оновлення матеріально-технічної бази рибоохоронного патруля.
• Прозорості: відкриті реєстри вилову, публічний облік дозволів, участь у міжнародних платформах.
• Інвестиціях в науку та освіту: створення дослідницьких кластерів, спеціалізованих магістерських програм.

Висновки

Сталий розвиток морського рибальства — це не тимчасова мода, а вимога глобального порядку денного. Україні необхідно терміново впроваджувати системні зміни в управлінні галуззю, спираючись на міжнародний досвід, інновації та наукову експертизу. Поєднання технологій, екологічної відповідальності та ефективного державного управління дасть змогу трансформувати рибну галузь у сучасний і конкурентний сектор економіки.

З 1 жовтня в Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З початку жовтня в Україні офіційно завершився сезонний нерестовий мораторій на вилов раків, запроваджений задля збереження їх популяцій у період розмноження. Відтепер дозволено здійснювати промисел, однак — у межах законодавчих норм, зокрема: не більше 30 раків на добу на одну особу, заборонено нічний вилов із підсвічуванням.
Основні правила вилову раків:
На водоймах загального користування: не більше 30 раків на одну особу на добу.
На платних водоймах: не більше 50 раків на одну особу на добу.
Дозволені способи вилову:
ручне збирання; раколовка типу «хапка» з діаметром не більше 70 см та розміром вічка не більше 22 мм; волосінь із приманкою; рогатка; розщіп (до 5 снастей на одного рибалку).
Заборони
Вилов особин меншого ніж дозволений мінімальний розмір.
Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.
За порушення — адміністративна відповідальність та штраф 3 332 грн (65 евро) за кожного рака, виловленого незаконно.

Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.

🦞 Біологічна характеристика прісноводних раків України

У водоймах України переважає рак річковий широкопалий (Astacus astacus) та рак довгопалий (Astacus leptodactylus).

• Широкопалий рак є автохтонним видом, надає перевагу чистим, прохолодним і добре насиченим киснем водоймам (озера, річки, великі ставки).
• Довгопалий — більш витривалий, здатен жити у водоймах зі зниженим рівнем кисню, витримує легку забрудненість, часто зустрічається у дельтах річок.

Обидва види мають характерний панцир темно-зеленого або бурого кольору, довжина дорослих особин зазвичай від 10 до 20 см, хоча інколи трапляються екземпляри до 25 см. Живуть раки переважно у прибережній зоні, ховаючись під корчами, камінням чи у виритих норах.

🍽️ Живлення, екосистемна роль і харчова цінність

Раки — всеїдні детритофаги. Вони харчуються:

• залишками рослин;
• водоростями;
• мертвою рибою;
• дрібними молюсками, хробаками, личинками комах.

У природі вони виконують роль санітарів водойм, регулюючи органічне навантаження.

З точки зору харчової цінності, м’ясо рака є дієтичним продуктом, багатим на:

• білки (≈ 18 г/100 г м’яса);
• вітаміни групи B, PP, E;
• мікроелементи — йод, фосфор, кальцій, магній.

М’ясо містить мінімум жирів і має низьку калорійність (~80–90 ккал/100 г), що робить його корисним у раціоні спортсменів, дітей, людей похилого віку.

👨‍🍳 Рецепт: Рак варений у кропі з часником

Інгредієнти:

• живі раки — 1–2 кг;
• вода — 3–4 л;
• сіль — 2–3 ст. л.;
• пучок свіжого кропу (з насінням);
• 4–5 зубчиків часнику;
• лавровий лист, перець горошком (за бажанням).

Приготування:

1. Добре промити раків у кількох водах.
2. Закип’ятити воду з сіллю та спеціями.
3. Додати кріп і часник, довести до інтенсивного кипіння.
4. Опускати раків по черзі (живих!) — варити 12–15 хв після закипання.
5. Дати настоятися в бульйоні ще 10 хв.

Подавати гарячими або охолодженими, з лимоном і темним хлібом.

🌿 Заклик до сталого ставлення

Вилов раків — не лише гастрономічне задоволення, але й частина екологічної відповідальності. Дотримання квот, використання дозволених засобів і повага до природних циклів дозволить зберегти цю цінну водну живність для наступних поколінь.

📌 Матеріал підготовлено для науково-популярного журналу з урахуванням даних Держекоінспекції, ІЕП НАН України та кулінарних джерел.

Раки

27,00 €

Раки кількість

Додати в кошик

Категорія: ХІТ ПРОДАЖ

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні: нормативно‑організаційний та економічний аналіз

Вступ

Відтворення водних біоресурсів є однією з ключових складових екосистемного підходу до управління водними екосистемами. В Україні протягом останніх років зростає зацікавленість у впроваджененні інструментів публічних закупівель, зокрема — проведенні аукціонів для придбання малька за державний кошт. Такий підхід потенційно може підвищити прозорість, ефективність використання бюджетних ресурсів, а також стимулювати конкуренцію серед постачальників.

Нижче наведено структуру впровадження цієї інновації, її потенційні переваги та виклики, а також первинні результати застосування в Україні.

Нормативно-правова база та механізм

1. Законодавча основа та принципи прозорості
   Держава, зокрема Міністерство економіки України, у співпраці з відомствами, що відповідають за екологію та рибне господарство, розробляє порядок проведення таких закупівель із врахуванням чинного законодавства про публічні закупівлі.
   Основна ідея — трансформація закупівель малька (молоді риби) в публічні аукціони через систему «Прозорро.Продажі» або суміжні платформні модулі. Це дозволяє залучити більшу кількість постачальників, створює рівні умови змагання та усуває «ручні» корупційні практики.
2. Механізм аукціону / закупівлі
   • Замовник (орган влади або уповноважена установа) оголошує лот із визначенням кількості малька, виду, місця поставки, умов вирощування та транспортування, технічних вимог тощо.
   • Потенційні постачальники подають свої пропозиції в системі аукціонів.
   • Переможець обирається за критеріями, які можуть включати ціну, якість, умови доставки, біологічні характеристики малька — з урахуванням бюджетних обмежень і вимог до екологічної безпеки.
   • Після укладання контракту з переможцем здійснюється доставка, контроль якості, приймання і заселення малька у водойму.
3. Контроль та підзвітність
   Для забезпечення якості та відповідності вимогам державного замовлення передбачаються:
   • лабораторний контроль стану малька (здоров’я, щільність, вікові характеристики);
   • перевірки місця вирощення / постачання;
   • інструменти звітування для публічного моніторингу та аудиту.

Потенційні переваги та ризики

Переваги

• Економічна ефективність: конкуренція серед постачальників має знижувати вартість одиниці малька, що дозволяє забезпечити більший обсяг зариблення при тій самій бюджетній видатці.
• Прозорість та підзвітність: відкриті лоти в публічних системах забезпечують можливість контролю з боку громадськості та антикорупційних інститутів.
• Стимулювання галузі: виробники малька та аквакультурні підприємства отримують чіткі сигнали про потреби з боку держави, що може стимулювати підвищення якості, масштабування виробництва, інновації.
• Екологічні та соціальні вигоди: відтворення популяцій риб сприяє біорізноманіттю, підтримці підсистем водного господарства, створенню робочих місць у регіонах, особливо в сільський місцевості.

Ризики та виклики

• Якість постачання: недостатній контроль або низький рівень стандартів може призвести до поставки слабкого малька, що загине після заселення.
• Логістичні труднощі: транспортування малька, особливо на далекі відстані, потребує спеціалізованих умов (температура, кисневі режими, часові обмеження).
• Бюджетні обмеження та невизначеність: коливання бюджетних видатків, затримки фінансування, конкуренція з іншими програмами можуть впливати на стабільність закупівель.
• Зловживання або корупційні ризики: навіть у системах із прозорістю можливі спроби формування картельних угод, маніпулювання умовами лоту або кваліфікаційними критеріями.
• Неузгодженість з екологічною політикою: якщо при виборі генно-близького малька застосовуються невідповідні критерії, це може призвести до генетичного стискання популяцій або негативного впливу на екосистеми.

Первинні дані, практика та оцінка результатів

1. Перші результати реалізації аукціонів на рибу
   За даними ЗМІ та аналітичних джерел, впровадження аукціонів вже дало економічний ефект: за певний період країна отримала надходження від використання водних біоресурсів у розмірі 54 млн грн через аукціонні механізми в системі «Прозорро.Продажі».
   Також повідомляли, що в 2024 році із старту проведення таких торгів було реалізовано близько 71 % від усіх лотів.
   Але ці показники поки що не охоплюють детального аналізу впливу на екологічні та біологічні результати відтворення.
2. Економічна логіка зариблення
   За словами представників галузі, вкладений мільйон гривень у зариблення може приносити додаткові податкові надходження в місцеві бюджети в розмірі 1,3 млн грн, за умови належного контролю та ефективного заселення.
   Ця цифра слугує аргументом на користь використання державних коштів як інвестицій у розвиток водного господарства, а не лише як соціальної підтримки.
3. Приклади реалізації на місцевому рівні
   Наприклад, на Полтавщині в межах місцевих програм збереження і відтворення водних біоресурсів на 2025 рік місцевий бюджет виділив близько 100 тис. грн на зариблення Кременчуцького водосховища.
   Програма передбачає вселення молоді водних біоресурсів, супроводжуване контролем і моніторингом.

Рекомендації для подальшого вдосконалення

1. Розробити стандарти якості малька та сертифікацію
   Необхідно затвердити чіткі критерії для постачальників (генетичні характеристики, щільність, вік, виживаність) та створити систему незалежної сертифікації та лабораторного контролю.
2. Оптимізація логістики і транс­портних процедур
   Продумати мережу логістичних вузлів, можливості локального вирощення малька ближче до водойми, умови зберігання під час транспортування, мінімізацію стресу для риб.
3. Постійний моніторинг біологічного ефекту
   Після заселення необхідно відстежувати виживаність, приріст, розповсюдження в популяції, а також взаємодію з існуючими видами в екосистемі.
4. Аналіз ефективності та коригування механізмів закупівель
   Проводити регулярний огляд та аудит результатів аукціонних процедур — з урахуванням вартості, якості, своєчасності поставок і екологічного ефекту.
5. Посилення інституційної спроможності
   Навчання персоналу, розробка методичної та програмної підтримки, створення інформаційної платформи для прозорого звітування та аналізу даних.

Висновки

Проведення аукціонів для придбання малька за державні кошти — це інноваційний підхід, який має значний потенціал для підвищення ефективності відтворення рибних ресурсів в Україні. Він поєднує економічні стимули, принципи прозорості й можливості державного регулювання. Проте успіх залежить від належного законодавчого забезпечення, чітких стандартів якості, логістики, моніторингу і контролю. На нинішньому етапі існують підтверджені позитивні ефекти (зростання доходів, реалізація лотів), але потребується системний аналіз екологічного впливу та коригування механізмів на практиці.