Автор: Ansme

У другій половині 2025 року Україна та Європейська Комісія офіційно розпочали скринінгові зустрічі за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — ключовим етапом у межах кластера «Ресурси, аграрна та коґезійна політика». Цей розділ довго вважався одним із найскладніших, через жорсткі технічні стандарти в сфері морських вод, контролю, просторового планування та екологічної відповідності.

Що включає розділ 13

Скринінг охоплює низку тематичних напрямів, серед яких:

• Загальні принципи Спільної риболовної політики (Common Fisheries Policy, CFP)
• Ринкова політика продукції рибальства та аквакультури
• Інспекція й контроль, боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (ННН-рибальство)
• Аквакультура та морське просторове планування
• Плани вилову, квоти, можливості риболовлі
• Структурна підтримка через Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF)
• Механізми державної допомоги, управління даними і звітність

Українська сторона підготувала позиційні матеріали, проводила імітаційні сесії, узгоджувала демонстраційні презентації законодавчих змін, що мають наблизити національні норми до стандартів ЄС.

Актуальний контекст і підготовка

До початку формальних переговорів Україна провела кілька імітаційних сесій у квітні 2025 року, які моделювали хід офіційної зустрічі з ЄК. З українського боку в них брали участь Міністерство аграрної політики та Держрибагентство, зокрема під головуванням першого заступника міністра Тараса Висоцького. Європейські партнери надали фахові коментарі, поділилися практиками з Болгарії та інших країн з досвідом інтеграції.

У серпні 2025 року в Полтавському аграрному університеті відбулися регіональні слухання, покликані залучити представників бізнесу, науковців і громадськість до обговорення позицій України щодо розділу 13.

Крім того, у межах підготовки держава взяла курс на розвиток аквакультури: зокрема, вдосконалення селекції, підвищення якості матеріалу для зариблення та стандартизацію племінних господарств.

Основні виклики та перспективи

Виклики

1. Суміжність із законодавством ЄС
   Законодавчі акти в сфері рибальства та аквакультури в ЄС є дуже деталізованими і численними, тому Україна має довести, що її норми охоплюють усі аспекти — від екологічності до контролю й відстеження.
2. Контроль та протидія ННН‑рибальству
   Одним з ключових пунктів буде довести, що Україна здатна запобігати незаконному вилову, веденням чітких систем контролю, моніторингу та прозорої звітності.
3. Баланс економічних інтересів і екологічних стандартів
   Сільські господарства та рибальські громади можуть зазнавати втрат, якщо стандарти ЄС виявляться занадто строгими. Необхідно вибудувати поступове впровадження змін.
4. Фінансування реформи та підтримка сектору
   Дрібним рибальським господарствам потрібно забезпечити підтримку (освітню, фінансову) для адаптації до нових екологічних і технічних вимог.

Перспективи

Успішне завершення скринінгу за розділом 13 дасть змогу Україні перейти до фактичних переговорів щодо цього розділу. Це означатиме фінальну стадію у кластері «Ресурси, аграрна та коґезійна політика», адже до відкриття переговорів лишаються розділи 11 (Аграрна політика) та 12 (Безпека харчових продуктів, ветеринарія, фітосанітарія) — і їхній скринінг уже перебуває на завершальному етапі або завершений.

Цей крок вдало демонструє, що навіть під час війни Україна зберігає курс на європейську інтеграцію. При сприятливому розвитку подій повне відкриття всіх кластерів може відбутися вже в другій половині 2025 року або на початку 2026 року.

---

Якщо хочеш, можу підготувати версію українською із науковим стилем (для журналу) або англійською. Хочеш?

Джерела:

1. На шляху до ЄС: триває підготовка до офіційного скринінгу за розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — Держрибагентство України
2. Україна готується до скринінгу acquis ЄС: завершено другу імітаційну сесію за розділом 13 — Держрибагентство України
3. Україна фіналізує підготовку до офіційного скринінгу ЄС у сфері рибальства та аквакультури — Держрибагентство України
4. Українська аквакультура: селекція і підвищення якості матеріалу для зариблення — Держрибагентство України
5. Скринінг за розділом 12 завершено — Верховна Рада України
6. Ukraine completes screening for the last cluster — UNN
7. Україна активно готується до інтеграції в ЄС у сфері рибальства та аквакультури

Світове торговельне обмеження субсидій на надмірний вилов: угода ВТО набула чинності

Женева | Вересень 2025

У вересні 2025 року набрала чинності одна з найважливіших міжнародних угод останніх десятиліть у сфері охорони морських ресурсів — Угода Світової організації торгівлі (ВТО) про обмеження субсидій, що стимулюють надмірний вилов і незаконне рибальство. Документ офіційно ратифікували понад two-thirds (дві третини) країн-учасниць ВТО, що є умовою його юридичної дії.

---

⚖️ Що передбачає нова угода?

Ця Угода стала результатом понад 20 років переговорів і є першим багатостороннім торговельним інструментом, спрямованим безпосередньо на збереження природних ресурсів через регулювання економічних стимулів.

Згідно з угодою:

• Забороняються державні субсидії на вилов у виснажених рибних зонах, визначених міжнародними організаціями.
• Повністю припиняється підтримка суб’єктів, які займаються незаконним, незареєстрованим і нерегульованим (IUU) рибальством.
• Країни зобов’язані звітувати про державну допомогу в галузі рибного господарства та забезпечити її прозорість.

---

📊 Масштаби проблеми

За даними ФАО та ООН:

• Понад 34% світових рибних запасів вже експлуатуються понадстандартно.
• Щорічно у світі витрачається близько 22 мільярдів доларів на субсидії, які прямо чи опосередковано сприяють надмірному вилову.
• 90% вилову в світі здійснюється в економічних зонах країн, де рівень державної підтримки значно вище рівня контролю та звітності.

---

💬 Коментарі від ВТО та експертів

Генеральний директор ВТО Нгозі Оконджо-Івеала назвала це «історичним кроком до відновлення біоресурсів планети»:

«Це не лише про рибу. Це про людей, екосистеми і майбутнє харчової безпеки».

Експерти наголошують: виконання умов угоди потребуватиме глибоких реформ у національних політиках рибальства — особливо в країнах, де субсидії є основним елементом економічної моделі галузі.

---

🇺🇦 Україна та нова світова політика у сфері рибальства

Хоча Україна не є одним із ключових гравців світового рибного експорту, участь у системі ВТО накладає обов’язки щодо прозорості держпідтримки та адаптації законодавства до міжнародних норм.

Нові правила можуть мати вплив:

• на програми держфінансування рибного флоту та інфраструктури;
• на експортну сумісність з ринками ЄС;
• на екологічну політику у Чорноморському басейні.

---

🧭 Наступні кроки

ВТО вже працює над другим етапом угоди, який охоплює субсидії, що сприяють надлишковій потужності та стимулюють переозброєння флотів. Очікується, що цей розділ буде прийнятий до 2026 року.

---

Висновок: Угода ВТО про обмеження субсидій на рибальство — це не лише механізм торговельного регулювання, а фундаментальний інструмент сталого управління океанами, з яким світове суспільство увійшло в нову епоху екологічно відповідальної економіки.

---

🔎 Рекомендовано до вивчення фахівцями у сферах морського права, державної політики, сталого розвитку та міжнародної торгівлі.